Выбрать главу

— Привіт, — відізвався він.

— Я чула, що сьогодні вранці з вами стався прикрий випадок, — продовжила Келлер.

Мет не зрозумів. Адже він не подавав заяви на того, хто штовхнув його на вулиці. І це трапилося лише кілька годин тому.

Вона протягнула йому свій мобільний, на екрані якого відображався випуск новин із заголовком: НАПАД НА ЩЕ ЖИВОГО ЧЛЕНА РОДИНИ З «ЖОРСТОКОЇ НАТУРИ».

Мет застогнав.

— А ще — у ранковому випуску «Таймс» сьогодні надрукували велику статтю про вашу родину.

Її слова пролунали як попередження.

— Ви як? Що сталося? На вас справді напали?

Мет розповів їй про чоловіка з рубцем від заячої губи.

— Чому ви мені не зателефонували? Або не повідомили про це Поліцейське управління Нью-Йорка? А якщо…

— Нічого зі мною не сталося, всього лише кілька синців. Я погано розгледів того типа, і він у мене нічого не поцупив. Отже, повідомляти немає про що.

Келлер його відповідь не дуже потішила, але вона мало що могла вдіяти. Вийняла аркуш із сумки:

— Ось вам ім’я та прізвище нашого службовця з консульства, він зустріне вас в аеропорту. Він знає, куди їхати, але про всяк випадок я ще вказала адресу поліцейського відділення та прізвище місцевого поліцейського, який займається розслідуванням.

Мет поглянув на аркуш, склав його і поклав до нагрудної кишені, де лежав паспорт.

— Сподіваюся, ідеться лише про формальності, — промовила Келлер. — Підпишете потрібні папери, і вони віддадуть тіла, тобто дозволять вивезти вашу сім’ю. Консульство допоможе оформити документи для перевезення.

Мет кивнув.

Келлер вручила йому складений удвічі номер «Таймсу». Мет поглянув на першу сторінку. Від побаченого фото різонуло в серці. То було селфі усієї родини на тлі Канкунського аеропорту. Вони разом кривлялися перед об’єктивом. От чорт, звідки у «Таймсу» цей знімок? Він збагнув, що мама, напевно, опублікувала його на Фейсбуку, де так старанно вдавала, що в її сім’ї все добре, усім велика подяка. А під фотографією — підпис:

ЕВАН ПАЙН (51), ОЛІВІЯ ПАЙН (51), МАРҐАРЕТ ПАЙН (17), ТОМАС ПАЙН (6).

Ще нижче, під селфі, — окремі фото Мета й Дені. Метове — теж взяте з Фейсбука, ще з минулого літа. А знімок Дені — той самий, з дня арешту.

— Я не хочу цього читати.

— А я і не прошу вас цього робити, — відповіла Келлер. — Але схоже на те, що мексиканські колеги не відзначаються особ­ливою кмітливістю та підготовкою. А тому, якщо вони запитають вас про якісь докази вашої належності до родини, оці фото зможуть стати в пригоді. Це також може нагадати їм, що світ уважно спостерігає за тим, як вони займаються справою.

Спотворений динаміками голос щось промугикав. Важко було зрозуміти, що саме, але мандрівники заворушилися і стали в чергу на посадку.

— Добре, — промовив він. — Мені пора.

— Мабуть, оце вам не буде зайвим. — Келлер вручила йому його власні гаманець і мобільний.

— Дякую.

— Ви не уявляєте, скільки було мороки. Вибивайло незаконно перепродує забуті мобільні. А в гаманці грошей немає.

Їх там ніколи й не водилося.

Мет поглянув на потрісканий від численних падінь екран айфона. Батарея виявилася повністю зарядженою — дякувати Келлер, без сумніву. На заставці була фотографія Джейн, яку вона сама виставила. На знімку вигляд вона мала особ­ливо величавий.

— Ви знайшли в ньому щось корисне?

— Ми не перевіряли. Нам потрібен був ваш пароль. І ваш дозвіл. — Келлер поглянула на нього. — Можна?

Мет торкнувся пальцем екрана, щоб розблокувати. Глибоко вдихнув, перш ніж узятися за перевірку повідомлень. Їх там виявилося сотні. Багато з незнайомих номерів, але десятки — від друзів. Нових повідомлень від батька не було. Одне — від мами про те, що вони вже у літаку і що вона його дуже любить. Вона завжди так робила, коли подорожувала літаком. Фаталістична пересторога на той випадок, якщо літак упаде.

І тут він побачив його. Непрочитане повідомлення від Меґі.

Фрагмент із документального фільму

«Жорстока натура»

Сезон 1 / Серія 4

«Голмси та Ватсони»

УДОМА В ПАЙНІВ — РОБОЧИЙ КАБІНЕТ

Дванадцятирічна МЕҐІ ПАЙН сидить за письмовим столом. Довкола купи папок і гори документів. На задньому плані встановлено саморобну робочу дошку для розслідування злочину, на яку червоними стрічками скотчу наклеєно вирізки з газет, кнопками причеплені численні фотографії та інші матеріали у вигляді постів. На Меґі — футболка із зображенням коня, на зубах — брекети.

МЕҐІ

Мій брат Мет любить кінофільми, він їх уже, мабуть, мільярд подивився. Якось моя найліпша подружка ночувала у мене, і ми з нею підглядали за ним, як то ми зазвичай робимо. І я подивилася уривок з одного фільму — не пам’ятаю, як він називався. І там одні юристи, їм вдалося виграти справу завдяки тому, що вони ретельно переглянули усі документи в канцелярії округу. І це наштовхнуло мене на думку.