Ракетка так і мелькала в руках Павла, але Валя знову і знову з тривогою помічала, що він робить більше, аніж раніше, помилок, що його удари втратили звичайну точність. Вона легко розгадувала комбінації Павла і вигравала одне очко за другим. Програвши три сети підряд, Павло схилився перед Валею:
— Визнаю, о непереможна, свою поразку…
— Якщо думки тенісиста ширяють поза кортом, йому важко розраховувати на успіх, — в тон йому відповіла Валя, чекаючи, що Павло зрозуміє натяк і розповість про свої клопоти.
Павло промовчав.
Трибуни величезної чаші Центрального стадіону, повні глядачів, гули. Років тридцять тому багатоборство вважалося дуже складним видом змагань і було під силу тільки дорослим. Потім воно стало і спортом юних.
У фінальних змаганнях брало участь двадцять хлопчиків у віці до п’ятнадцяти років. Сильні, рослі, вони показували відмінні результати. Це і викликало таке бурхливе захоплення на трибунах.
Особливий успіх припав на долю хлопця в червоній майці. Він легко пробіг півтори тисячі метрів, зайнявши перше місце, а через чверть години перестрибнув планку на висоті два метри і двадцять сантиметрів. Не встигли змовкнути аплодисменти, як фотоелектронний суддя гучним голосом проголосив, що в сумі десяти видів програми хлопець встановив новий рекорд республіки.
За традицією переможець піднявся на п’єдестал пошани і вклонився всім чотирьом трибунам. Спеціальні проекційні ліхтарі збільшили зображення його фігури у декілька разів, і Павло впізнав чемпіона. Це був брат Валі, восьмикласник Вітя Осадчий. Павло знав, що Вітя здібний математик. Але що він такий чудовий спортсмен, дізнався вперше. Це було приємне відкриття.
Після змагань Вітя розшукав Павла і Валю. Додому поверталися утрьох.
Вечір був теплий, тихий. Від квіткових клумб віяло ароматом ранніх квітів. Збуджений Вітя все згадував про змагання. Павло і Валя, зайняті своїми думками, зрідка недоладу підтакували.
Нарешті Валя запитала:
— Павлику, розкажи, навіщо тобі знадобилося читати сьогодні старі газети?
2
Вони зупинилися біля Валиного будинку. Павло прихилився до дерева, подивився вгору. Густа крона сріблястої тополі майже закривала небо. Але крізь листя проник тремтливий блакитний промінець — звістка якоїсь далекої зірки. Павло впізнав Кассіопею. Подумалося, — а раптом це звідти прилітали ті, хто залишив нерозгадані сліди на нашій Землі?
— Ну! — Валя торкнулася руки Павла. — Ти чув, про що я питала?
Дивачка! Хіба він може не слухати, коли вона говорить? Чув. Але чи так просто про все розповісти, коли тобі самому ще багато що невідомо і незрозуміло?..
— Просто не знаю, з чого почати, двома словами тут не розповіси.
— А нам поспішати нікуди, — Вітя сів на лавку.
— Дітям спати пора! — незадоволено сказала Валя.
— Ще чого! — Після перемоги на стадіоні Вітя відчував себе майже рівнею сестрі і зручніше всівся на лавці.
Павло підморгнув Валі: мовляв, хлопчисько, не розуміє. А сам навіть зрадів. Він не хотів залишитися з Валею віч-на-віч, знав, що наодинці з нею неминуче виникнуть питання про майбутню поїздку, а відповідати на них поки що не можна. Він міг просторікувати зараз на загальні теми. То чом би Віті не послухати його?
Павло був людиною з тією фантазією, яка допомагає узагальнювати явища, аналізувати факти повно і глибоко і, врешті-решт, приводить до наукових відкриттів. Природно, що його не могла не зацікавити гіпотеза про космічних гостей Землі. А зараз у нього до всього з’явилася ще й зацікавленість космонавта.
Питання Валі принесло Павлові полегкості. Нарешті він зможе поділитися своїми, хоча ще і невизначеними думками:
— Можливо, це звучить безглуздо у наш час, але ми, люди, які навчилися будувати складні машини, розкрили численні таємниці природи, не можемо пояснити деяких зовсім простих явищ… Ці явища здавалися ще незрозумілішими людям п’ятдесятих років минулого століття. Ось і придумали вони фантастичні гіпотези про гостей з космосу. Гіпотези ці були сміливі до неймовірності і ґрунтувалися більше на припущеннях, аніж на науковій основі. Звичайно, критикувати їх було легко, тому що вони просто не витримували критики. Це і дало можливість швидко їх поховати. А мені вони чимось сподобалися. Ось послухайте і скажіть, як ви це розумієте?