— Варто спробувати, — сказав Грегор.
Пізно ввечері компаньйони розпочали переговори з машиною. Арнолд переконливо шепотів їй про привабливість повторення. Грегор голосно розмірковував про естетичну насолоду від багаторазового виробництва таких мистецьких об'єктів, як елементи системи керування. Мовляв, головна принадність полягає в тому, щоб виготовляти їх не один раз, а багато разів, і так щоб кожний елемент був точнісінько таким, як попередній, його абсолютним близнюком. Арнолд шепотів про насолоду від нескінченного виробництва тих самих предметів. Знову й знову — ті самі деталі, з того самого матеріалу, виготовлені з тією самою швидкістю. Екстаз!
Грегор філософствував, як гармонійно це відповідає вигляду і здібностям машини. Він говорив, що Повторення, на відміну від просто Створення набагато ближче до ентропії, яка з точки зору механіки — просто сама досконалість.
З безупинного клацання й миготіння ламп можна було зробити висновок, що Конфігуратор уважно слухає. Коли в небі планети Денет заблищав черговий вогкий світанок, Арнолд обережно натиснув на кнопку і дав команду виготовити потрібну деталь.
Конфігуратор явно вагався. Лампи невиразно блимали, стрілки індикаторів нерішуче стрибали.
Нарешті почулося клацання, панель відсунулася, і з'явився другий елемент системи керування.
— Ура! — вигукнув Грегор, поплескуючи Арнолда по плечі.
Він швидко замовив ще одну деталь. Конфігуратор голосно й виразно загудів і... нічого не зробив.
Грегор спробував ще раз, але машина без всяких вагань відмовилася виконати замовлення.
— Ну а зараз у чому річ? — запитав Грегор.
— Це очевидно, — сумно відповів Арнолд. — Конфігуратор вирішив спробувати повторення лише заради того, щоб визначити, чи не позбавляє себе чого-небудь, не випробувавши його. Гадаю, йому повторення не сподобалося.
— Машина не любить повторення, — зітхнув Грегор. -Це якось не по-людськи...
— Навпаки, — спроквола мовив Арнолд. — Це аж занадто по-людськи...
Настав час вечері, і приятелі почали шукати, яку б їжу Конфігуратор міг виготовити. Овочевий салат зробити було нескладно, але він виявився не надто калорійним. Машина видала їм буханку хліба, але відмовилася робити пиріг. Тему молочних продуктів було вичерпано оскільки напередодні компаньйони замовляли сир. Нарешті, через годину численних спроб і відмов Конфігуратор видав їм півкіло китового стейку, — очевидно, не знаючи, до якої категорії його віднести.
Грегор знову взявся до роботи, упівголоса нашіптуючи у рецептори машини про радощі повторення. Конфігуратор гудів і періодично блимав лампами, показуючи, що слухає.
Арнолд обклався довідниками й почав розробляти новий план.
Через декілька годин він раптом підхопився з радісним вигуком:
— Я знав, що знайду його! Грегор зиркнув на нього. -Що?
— Замінник для системи керування! Він сунув книгу Грегорові під ніс.
— Поглянь! Один учений з Ведньє II розробив це п'ятдесят років тому. Система за сучасними мірками незграбна, але працює і цілком підійде для нашого корабля.
— А з чого вона зроблена? — запитав Грегор.
— Це й є найкраще! Ми не можемо помилитися. Вона зроблена з гуми!
Арнолд швидко натиснув на кнопку й прочитав опис системи керування.
Нічого не відбулося.
— Ти повинен виготовити систему керування типу Ведньє II, — вигукнув Арнолд. — Якщо ти цього не зробиш, то порушиш власні принципи!
Він ударив по кнопці й ще раз чітко прочитав опис системи.
Нічого не сталося.
У Грегора з'явилась жахлива підозра. Він підійшов до задньої панелі Конфігуратора, знайшов те, чого побоювався, і показав Арнолдові.
Це була фірмова табличка виробника. На ній було написано: Конфігуратор. Клас 3. Виготовлено в лабораторії Ведньє. Планета Ведньє II.
— Мабуть, вони уже використовували його з цією метою, — сказав Арнолд.
Грегор промовчав. Додати було нічого.
Обшивка корабля всередині вкрилася пліснявою, а сталева пластина в хвостовому відсіку стала рудою від іржі.
Машина уважно слухала умовляння компаньйонів про користь повторення, але нічого не робила.
Знову виникла проблема обіду. Фрукти виключалися через яблучний пиріг, так само як і м'ясо, риба, молочні продукти та злакові. Зрештою вони так-сяк вгамували голод жаб'ячими лапками, смаженою сараною (за давньокитайським рецептом) та філе ігуани. Однак коли з ящірками, комахами та земноводними було покінчено, приятелі зрозуміли, що їжі більше не буде.