— Як ви довідалися? — запитав Саймон. Коротун скромно посміхнувся.
— Кохання й війна, — сказав він, — основні продукти земної комерції. Упродовж століть вони незмінно дають нам солідний дохід.
-А дуже важко знайти кохання? — запитав Саймон.
— Прямуй у бік центру, це за два квартали звідси, -жваво відповів коротун. — Проминути неможливо. Скажеш, що тебе прислав Джо.
— Не може бути! Як це можна отак вийти й...
— А що ти знаєш про кохання? — запитав Джо.
— Нічого.
— Отож-бо, а ми знаємося на цій справі.
— Я знаю лише те, що сказано у книгах, — сказав Саймон. — Пристрасть під божевільним місяцем...
— Авжеж, тіла, що сплелися одне з одним на морському узбережжі.
— Ви читали цю книгу?
— Це звичайна рекламна брошура. Мені треба йти. За два квартали звідси, не проминеш.
І чемно вклонившись, Джо зник у юрбі.
Саймон допив кока-колу й попрямував Бродвеєм у бік центру. Його збентежили слова коротуна, але він вирішив не робити передчасних висновків.
Дійшовши до 44-ї вулиці, він побачив величезну яскраво освітлену неонову вивіску. На ній значилося: «КОРПОРАЦІЯ «КОХАННЯ ».
Дрібнішими неоновими літерами було написано: «Працюємо цілодобово!»
І ще нижче: «На другому поверсі».
Саймон насупився ще більше, страшна підозра спала йому на думку. Але все ж він піднявся сходами й увійшов до невеликої зі смаком умебльованої приймальні. Звідти його спрямували в довгий коридор, вказавши номер потрібної кімнати.
У кімнаті сидів симпатичний сивочолий чоловік, він підвівся із-за вражаючих розмірів письмового столу, простягнув Саймонові руку й сказав:
— Вітаю! Як справи на Казанзі?
— Як ви дізналися, що я з Казанги?
— По сорочці. Я завжди дізнаюся по сорочці. Мене звати містер Тейт. Я тут, щоб зробити усе можливе для вашого задоволення. Ви...
— Саймон. Альфред Саймон.
— Сідайте, будь ласка, містере Саймон. Сигарету? Щось питимете? Ви не пошкодуєте, що звернулись до нас, сер. Ми найстаріша фірма у сфері любовного бізнесу і набагато більша, ніж наш найближчий конкурент «Пристрасть анлімітед». До того ж вартість послуг у нас значно менша, а товар ви отримаєте високоякісний. Можна дізнатися, звідки ви довідалися про нас? Ви бачили нашу велику рекламу в «Таймс»? Чи...
— Мене прислав Джо, — сказав Саймон.
— А, енергійний хлопець! — сказав містер Тейт, весело похитавши головою. — Гаразд, сер, немає причин відкладати справу. Ви подолали неблизький шлях заради кохання і отримаєте його.
Він потягнувся до кнопки на своєму столі, але Саймон спинив його і сказав:
— Не хочу видатися нечемним, але...
— Я вас слухаю, — сказав містер Тейт із підбадьорливою посмішкою.
— Я цього не розумію, — промовив Саймон і густо почервонів. На його чолі виступили рясні краплини поту. — Здається, я не туди потрапив. Я не для того подолав шлях на Землю, щоб... Я хочу сказати, що насправді ви не можете продавати кохання. Адже не можете? Що завгодно, але тільки не кохання! Я хочу сказати, що це несправжнє кохання.
— Чому ж! Абсолютно справжнє! — підхопившись від подиву зі стільця, сказав містер Тейт. — У тому-то й річ! Сексуальні втіхи доступні кожному. Боже мій, це ж найдешевша штука у всьому всесвіті після людського життя. Але кохання — це рідкісний, особливий товар, його можна знайти лише на Землі. Ви читали нашу брошуру?
— Про тіла на темному морському узбережжі? — запитав Саймон.
— Саме так. Це я її написав. У ній гарно передано почуття, чи не так? їх не можна мати до будь-кого, містере Саймон. Ці почуття можна мати лише до того, хто кохає вас.
— І все ж це несправжнє кохання, чи не так? — із сумнівом у голосі промовив Саймон.
— Звісно, справжнє! Якби ми продавали підроблене кохання, то так його і називали б. Закони про рекламу на Землі дуже суворі, запевняю вас. Тут можна продавати що завгодно, але обдурювати споживачів не можна. Це — етика, містере Саймон!
Тейт відсапався і продовжив спокійнішим тоном:
— Ні, сер, тут немає жодної помилки. Наш продукт -це не замінник. Це саме те почуття, яке оспівували поети протягом тисячоліть. З допомогою чудесних засобів сучасної науки ми можемо надати це почуття у ваше розпорядження, коли вам заманеться, у привабливій упаковці, зручне у використанні та за сміховинно низькою ціною.
— Я уявляв його дещо більш... спонтанним, — сказав Саймон.
— Так, у спонтанності є свої принади, — погодився містер Тейт. — Наші дослідницькі лабораторії зараз працюють у цьому напрямі. Повірте мені, немає нічого, що наука не могла б створити, коли існує попит.