— Мені не вдається, бракує сили.
Рік іще намагається спинити воду, яка все заливає. Він оцінює:
— Якщо я відпущу, то зірве кріплення і ми все затопимо. Паскудство, ці старі квартири…
— Я можу підмінити тебе.
Він кидає на мене оком. Води дедалі більшає. Я наполягаю:
— Я менша за тебе, але думаю, що зможу. Іншого виходу нема…
Він покірно погоджується. Я знімаю взуття й прямую до нього. Крізь струмені води, які заливають йому обличчя, він викрикує:
— Вибач, що змушую тебе це робити. Залазь у ванну. Потрібно, щоб ти зайняла моє місце й міцно затиснула кріплення. Іржа, мабуть, сточила металеву стінку резервуару, і її може зірвати разом із трубою.
Я киваю, що зрозуміла. Переступаю через край ванни. Крижана вода вкриває мої ноги. Напір набагато сильніший, ніж здається. Я прослизаю між руками Ріка й притуляюся до його грудей. Щось подібне мені вже доводилося переживати, але без холодного душу. Ноги у воді, мокре обличчя — навіть моя водостійка туш не витримає цього. Рік кладе мої руки на кріплення. Я відчуваю його поряд. Мені важко зосередитися на завданні. Нас заливає водою. Він кричить мені на вухо:
— Схопи руками навколо труби й тисни щосили. Я зараз приберу свої, і ти відчуєш напір води. Ти готова?
Знову киваю головою. Його підборіддя біля моєї щоки, вода тече на нас зверху. Як ми дійшли до цього? Я дивно почуваюся. Хочу повернутися, забути про воду й поцілувати його. Рікові руки обіймають мене під потоком води. Вона дзюркоче й заливає нас. У мене все пливе перед очима. Він каже:
— Обережно, я зараз відійду. Не хвилюйся, це ненадовго.
Він повільно забирає руки, його тіло також віддаляється. Я заплющую очі. Він вилазить із ванни й покидає кімнату. Я сама під крижаним душем. Напевно, метал заіржавів, тому що під руками відчуваю, як потріскує кран гарячої води. Вода більше не тече. І тут усвідомлюю, що моя сукня геть мокра та практично прозора — і це саме тоді, коли я вперше в житті не одягла бюстгальтер.
Двері у ванну кімнату відчиняються. Зайшов Рік, теж весь мокрий, сорочка прилипла до тіла. Він із біса гарно виглядає. Сподіваюся, я на нього справила таке саме враження… Як дурепа, я стою у ванні, не знаючи, що маю робити, окрім того, що витріщатися.
— Ти, мабуть, змерзла, — каже він і квапливо дістає рушник із шафи.
Він допомагає мені вилізти з ванни, розгортає рушник і кладе його мені на плечі. Ніжно торкається моєї спини. Він знову навпроти мене, обличчям стікає вода. Обожнюю, коли в нього розтріпане мокре волосся. Він говорить, а в мене слова застрягли в горлі.
— Дякую тобі. Цього вечора нам обом пощастило. Якби нас не було тут, коли зірвало кран, то наслідки були би плачевними: вода залила б сусідів поверхом нижче…
Першого нашого вечора ми пережили і вибух, і потоп. Якщо це знаки, то навіть не здогадуюсь, що вони можуть означати. Продовжую стояти мовчки. Думаю, що перебуваю в шоковому стані. І це не через холодну воду, зіпсутий вечір, мокру сукню чи соски, які виступають із-під неї, а через Ріка.
Він бере рушник і починає витирати обличчя. Йому весело:
— Таке враження, що хтось вирішив нам ускладнити життя цього вечора. Але ж ми не дозволимо йому це зробити. Потрібно ще з'їсти торт. Хочеш піти до себе перевдягнутися?
Навіть мови не може бути, щоб залишити його на п’ять хвилин. Думаю, що він помітив це в моїх очах.
— Можу запропонувати тобі свій одяг.
Я погано себе контролюю, думаю, що киваю. Він веде мене до кімнати. Дістає шорти й теплу сорочку.
— Ти перевдягайся, а я піду повибираю трішки воду. Думаю, ми вже заплатили данину нещасному випадку й решта вечора мине спокійно…
Він виходить і причиняє двері. Я все ще мовчу. Знімаю сукню і стою зовсім гола посеред його кімнати.
Ми щось неправильно зробили. Уявляю Жеральдін на своєму місці. І котів. Перша точно не проґавила б нагоди, а другі повтікали б через воду. Його сорочка надзвичайно зручна. Але ж тут навіть дзеркала нема, щоб подивитися, як я виглядаю в його одязі. Тільки б туш не потекла… Я повертаюся до вітальні. Він, з голим торсом, ще у ванній, вимочує воду рушниками.
— Цього разу доведеться поміняти водонагрівач. А доти не варто вмикати воду… Гадаєш, я можу звернутися по допомогу до Ксав’є?
«Ти можеш також більше не вмикати воду й приходити митися до мене. Можеш навіть жити в мене, якщо хочеш».