І от, штовхаючи поперед себе величезний візок, переповнений оцими тридцятьма трьома задоволеннями, на повороті вона раптово зіткнулася з іншим покупцем. Вони обоє чемно вибачилися, і на цьому інцидент було б вичерпано і Софія забула б про випадкового незграбу наступної ж миті, якби не те, що її погляд (нехай лише на пів секунди) «зашпортнувся» за незнайомця. Вона «сфотографувала картинку» і зберегла її у своїй пам’яті. А на тій картинці закарбувався чоловік у яскраво-зеленій сорочці і брунатній, здається, замшевій, жилетці. Незнайомець був гладко виголений і з неприродними яскраво-зеленими очима. А головне — він був лисим.
Софія зупинилася, задумалась, і раптом її пронизало: «Брендан! Це був Брендан!».
Вона озирнулась, але (на це й варто було сподіватися) його вже не було.
Софія спробувала пригадати, чи відчула вона його поштовх. Так, відчула. Отже, сутичка була не безтілесною…
Вона попхала візок по основному проходу господарчого супермаркету, уважно заглядаючи у бокові проходи, шукаючи Брендана. У цю мить їй хотілося, щоб це виявився не Брендан, а звичайний обиватель.
Але зеленоокого чоловіка ніде не було.
Він просто розчинився в повітрі.
Софія і Роберт напакували свій маленький вантажний пікапчик. До відправлення порому було ще три години.
— Давай заїдемо в клініку! — запропонував Роберт і якось дивно глянув на Софію.
— Навіщо?
Роберт зам’явся.
— Ти не хотіла б відвідати гінеколога?
Софія не сподівалася такої пропозиції.
— Взагалі, ні… Тобто сьогодні я собі цього не планувала. А що?
— Ну, ми з тобою одружені вже майже два роки, а ти не вагітнієш…
— Я теж про це думала, однак мої підозри падали на тебе, — ображено сказала Софія.
— На мене? — щиро здивувався Роберт, неначе був не лікарем у двадцять першому столітті, а дрімучим дядьком із сивої давнини, коли люди щиро вірили, що бездітними бувають лише жінки.
Софія подумала, що, в принципі, показатися гінекологові було б не так уже й погано, адже цього вимагає культура сучасної жінки, і тому легко дала згоду на відвідини лікаря. Вона із прикрістю помітила, що лікар чекав на них, значить, Роберт усе продумав заздалегідь. Ретельний медичний огляд з УЗД засвідчив, що Софія не має ніяких патологій, лишилось дочекатися аналізів. Підбадьорена цими результатами, Софія почувала себе молодою і самовпевненою.
Натомість Роберт, здавалося, був здивований: невже причина бездітності в ньому? Він якось намагався завуалювати свою розгубленість, метушився біля машини, перепаковував товари в багажнику.
Нарешті він зиркнув на годинника:
— Треба поспішати на пором. Раптом на острові хтось заслаб або помер… — промовив він по-діловому.
Обоє знали, що він має на увазі попередника дитини Брітні, Бренданового нащадка, який от-от має з’явитися на світ і витіснити когось із старших. Знаючи секрет Мегі й відчуваючи, що далі вже не може обманювати чоловіка, Софія сказала тихо, неначе між іншим:
— На цей раз ніхто не помре…
Роберт на мить зупинився в своїй метушні і, не піднімаючи очей на дружину, тихо спитав:
— Значить, Мегі схитрувала?
— Не зовсім. Вона справді мала з Бренданом те саме, що й інші його «нівєсти», як тут кажуть на цих жінок, тому, власне, вона й думала на нього…
— Тобто…
Роберт не закінчив фрази.
«Акела промахнувся»… — хотіла була пожартувати Софія знаменитим афоризмом з мультика про Мауглі, однак схаменулася: Роберт жарту не зрозуміє.
«Взагалі, — подумала Софія, — ось іще одна причина моїх нарікань на безбарвне життя на острові: я тут не сміюся». Так, одна з вад перебування в чужій культурі полягає в тому, що твоїх жартів ніхто не розуміє, а тобі їхній гумор здається несмішним.
Софія зиркнула на Роберта, неначе вагаючись, чи розповісти йому цю шалено смішну історію про те, як вони з Мегі, малюючи конюшину на дитині, переплутали праве і ліве коліна, однак він мав пригнічений вигляд, і тому вона стрималася.
— Та я ще після пологів здогадувався про це, бо плямка під колінцем видавалася мені непереконливою, однак я вирішив триматися осторонь сімейного скандалу. А в тому, що Мегі таки мала «зустріч» із Бренданом, я не сумнівався: тут про таке не жартують, Брендан цього не любить… А ваші хитрощі я враз розкусив і, чесно кажучи, навіть був зворушений тим, як ти намагаєшся підтримати Мегі, тому нічого й не сказав. Я лише був збентежений відкриттям, що Брендан буває безплідним… Раніше такого не було. Принаймні записи лікаря О’Браяна про це нічого не говорять.