«У нього лінзи», — констатувала вона подумки.
Той неначе вагався, що робити далі.
До церковного залу вбіг захеканий священик:
— Що тут сталося?
— Чому ви мене не попередили, що в церкві хтось є? — гнівно спитав Брендан.
— От халепа… — простогнав отець Боніфацій.
Софія хотіла була почати погрожувати, що виведе всіх їх на чисту воду, однак… тоді в неї не буде доступу до церковних книг. А це було не в її інтересах.
Тоді вона пригадала свої дворічні заняття в драматичному гуртку і те, як її вчили бути природною на сцені.
Вона кинулася до отця Боніфація мало не в обійми:
— Отче, Брендан налякав мене! Він… неначе живий… Я ніколи не думала, що привиди такі реальні… Він що, з могили виходить?.. Це так страшно!
Вона потайки зиркнула на обох. Вони розгубилися. Здається, повірили в її гру.
— Скажіть йому, щоб не щезав у цю мить, і щоб орган не щезав, бо я зараз знепритомнію! Нехай щезне після того, як я піду!
Отець Боніфацій прокашлявся і сказав поважним тоном:
— Брендане, не лякай людей! Скільки разів я тобі казав!
На відміну від Софії, артист з отця був нікудишній.
Отець завів її в свій кабінет, напоїв водою.
— Можна, я сьогодні не працюватиму більше? — «попросилася» Софія. — Ваш привид налякав мене до смерті!
Отець підозріло подивився на неї, неначе вагаючись: вірити їй чи ні.
Софія понурила плечі і вийшла з його офісу. Природно, в церкві ні Брендана, ні органа вже не було.
Вона зайшла в свою кімнатку, швидко «знищила сліди злочину», порозставлявши книги на місця, окрім найпершої, найстаровиннішої, над якою мала працювати, вимкнула комп’ютер і, забігши на хвилинку попрощатися з отцем, рушила додому.
«Ну й деньок! — сказала вона собі. — Щось мені це все не подобається!».
Збігши стежкою до перехрестя біля Штурвалу старого Джо, вона наштовхнулася на Елен, місцеву «циганську пошту».
— Доброго дня, Софі! — перейняла та їй дорогу.
— Доброго дня, Елен!
— А куди це ви так тікаєте? — підозріло спитала та.
— Додому, куди ж іще?
— Не поспішайте так, я за вами не встигаю… — захекавшись, попросила Елен.
«Це твої проблеми!» — подумала Софія, але все-таки стишила ходу.
— Як ви себе почуваєте?
— Я? — здивувалася Софія. — Нормально. А що?
— Не нудить?
«А-а, ось у чім річ! Вона натякає на випадок із зеленим світлом у господарчому супермаркеті! Невже Роуз-Мері їй уже доповіла?»
— Ні, не нудить, — сказала Софія, і відразу відчула різкий приплив нудоти.
«Мабуть, це від неї…» — заспокоїла вона себе.
— А ви знаєте новину?
— Яку?
— У нас намічається весілля.
— Так? А я їх знаю?
— Так. Ерік і Мегі.
— Правда?
— Вони вже переїхали звідси і живуть разом на материку, в гуртожитку риболовної компанії, де Ерік влаштувався на роботу.
— Ясно…
— А що він у вас робив минулої середи?
— Минулої середи? — закашлялася Софія. — Як що? Рибу приносив…
Елен розчаровано дивилася на неї.
— Я, щоправда, відмовилася, бо в мене ще зранку стояв кошик нечищеної риби… Так він і пішов зі своєю рибою назад…
Елен кліпала очима.
«Цікаво, вона мені вірить?»
Здається, «Циганська пошта» не вміла аналізувати. Вона належала до типу людей, які просто є передавачами інформації, не більше. Елен продовжила чи то допит, чи то інтерв’ю:
— А що метиси у вас робили?
— Як що? Консультувалися з доктором.
— А про що?
Якби Софія ляпнула те, що сиділо на кінчику її язика, а саме «Не ваша справа!», це було б підозріло… Тому вона спокійно збрехала:
— Вони радилися з Робертом, як збільшити державну медичну страховку. Ви ж знаєте, вони зовсім безпорадні в бюрократичних питаннях.
Елен, здається, «проковтнула» і це. І навіть не поперхнулася.
Вони дійшли до хатинки Моллі-Доллі.
— А вони також Бренданові діти? — спитала несподівано для себе, практично навздогад, Софія, маючи на увазі сестер.
— Так, а що?
— Та нічого, просто цікаво…
— А чому це ви так несподівано зацікавилися Бренданом? — спитала Елен. — Чи не тому, що він вами зацікавився?
Софія не змогла швидко зорієнтуватися, що їй вигідно зараз сказати.
Вона промурмотіла у відповідь щось нерозбірливе. А потім вирішила перевести розмову в інше русло:
— Після Джона Невічного ніхто не вмер на острові?
Елен відразу збагнула, в чому річ, і підтримала тему:
— О, ви теж звернули увагу? Так. Народилися дві Бренданові дитини, а померла одна. Щось діється останнім часом із Бренданом!