Мого батька, засудженого вже до страти через повішення, врятувала та обставина, що дід його прибув у країну як іноземець. Тому батька визнали теж за іноземця і тільки вислали з Америки. Він поїхав у Польщу, не знаючи в той час жодного польського слова.
Через кілька років він одружився в Кракові з освіченою дівчиною з ремісничої сім'ї. Хоч він і був щасливий у Польщі, а проте сумував за життям у віргінських лісах. Як тільки в Америці повіяли лагідніші політичні вітри й було оголошено загальну амністію, він повернувся з сім'єю до Аллеганських гір. Тут в останньому році XVII століття я й з'явився на світ. Незважаючи на те, що мати моя була полькою, я небагато запам'ятав польських слів, зате навчився від неї читати і писати по-англійськи.
І ось, на двадцять шостому році свого життя, мені довелось із зброєю в руках захищати батьківську долину і, не маючи змоги опиратися насильству, рятуватись, тікаючи в море.
— Хай тобі грець, який завзятий рід, — чмокнув задоволено Вільям. — Тільки бунти й бунти! Прадід бунтар, батько бунтар і син бунтар. Ти мов народився для нашого каперського корабля.
— Щоб займатися корсарством і розбійництвом?
— Ні. Щоб здобути славу і наповнити при цьому кишені.
— Дякую за таку славу…
Моє життя в глибоких лісах було сповнене різноманітних пригод. Але коли б мене хто запитав, які враження того часу найглибше схвилювали мою душу, я відповів би, що це були не мисливські враження — хоч першого в своєму житті ведмедя я вбив, коли мені було дванадцять років, — і не криваві події останнього повстання, ні, то були враження іншого, зовсім несподіваного характеру: книжка, прочитання однієї книжки. Два роки тому вона потрапила мені до рук, і коли я почав читати цю книжку, мені аж подих захопило, я був немов приголомшений. Доки читав, не міг одірватись від неї.
Вже сама назва цієї книжки говорила про те, яким захоплюючим має бути її зміст:
ЖИТТЯ
І ДИВОВИЖНІ ПРИГОДИ
РОБІНЗОНА КРУЗО,
МОРЯКА З ЙОРКА, ЯКИЙ ДВАДЦЯТЬ ВІСІМ РОКІВ ПРОЖИВ ОДИН
НА БЕЗЛЮДНОМУ ОСТРОВІ
БІЛЯ БЕРЕГІВ АМЕРИКИ,
НЕДАЛЕКО ВІД ГИРЛА РІКИ ОРІНОКО,
КУДИ ВІН ПОТРАПИВ ПІСЛЯ АВАРІЇ КОРАБЛЯ,
ПІД ЧАС ЯКОЇ ВЕСЬ ЕКІПАЖ КОРАБЛЯ, КРІМ НЬОГО,
ЗАГИНУВ,
З ОПИСОМ
ЙОГО НЕСПОДІВАНОГО ВИЗВОЛЕННЯ
ПІРАТАМИ,
НАПИСАНІ НИМ САМИМ
LONDON
Printed for W. Taylor at the Ship
in Pater — Noster
MDCCXIX
Книжка, видана в Лондоні у 1719 році, була написана якимось Данієлем Дефо.
Ото книжка! Ото враження! Ніщо до того часу мене так не хвилювало, як розповідь про пригоди людини, що врятувалась після аварії на безлюдному острові. Дочитавши книжку до кінця, я почав читати її вдруге, потім втретє, вивчаючи напам'ять цілі розділи. Іноді мені здавалося, що то я сам потрапив на цей тропічний острів, годував кіз і рятував П'ятницю від людоїдів.
Тікаючи від панських посіпак, я взяв з собою дуже мало речей, але про книжку не забув. Мала стати мені товаришем у вигнанні. На кораблі я розповів про неї Вільямові, і мій товариш так захопився, що у вільні від заняття хвилини я мусив йому читати її, бо сам він був неписьменний.
— Ти, може, знаєш той острів Робінзона? — якось запитав я.
Вільям почухав голову, ніби виражаючи свою невпевненість.
— Таких островів біля узбережжя Південної Америки безліч. Все широке гирло річки Оріноко складається з сотень островів, але там немає пагорбів, як на острові Робінзона. Недалеко від суші є інший острів — гористий, зветься він Трінідад, але це, мабуть, надто великий клапоть землі.
— А Малі Антільські острови, які ми незабаром побачимо?
— Там теж немало різноманітних островів. Є великі її малі, гористі і вкриті лісом, заселені й безлюдні. Але ж острів Робінзона був недалеко від американського материка, а Малі Антільські острови тягнуться один за одним з півдня на північ далеко від материка.
Ми брали до серця кожне слово з книжки Робінзона, тому нас трохи непокоїло, що він не вказав ні назви, ні точного місця розташування свого острова.
— Стривай, Джонні! — вигукнув Вільям, збуджений новою думкою. — Щось мені прийшло в голову: Тобаго! В архіпелазі Малих Антільських островів це останній острів, який найбільш висунувся на південь. Тобаго! Звідти в погожі дні видно скелі Трінідаду, теж острова, але розташованого поблизу американського материка. То, може, Тобаго і є острів Робінзона? Він гористий, посеред нього росте ліс, усе нібито сходиться…