З каюти вже давно лунали гучні голоси, але, правду кажучи, я так захопився своєю справою, що не звертав на них ніякісінької уваги. Тепер від нічого робити я почав до них прислухатися.
Я пізнав голос другого боцмана, Ізраеля Гендса, колишнього каноніра у Флінта. Другим співрозмовником був, безперечно, пірат у червоному ковпаку, — Обидва, судячи з голосів, були п'яні до нестями і все ще пили. Один з них з п'яним криком відчинив кормове віконце і щось викинув у воду, очевидно, порожню пляшку. А втім, вони не тільки пили, але й сварилися. Лайка сипалась безперестану, і іноді мені здавалося, що починається бійка. Проте через кілька хвилин сварка припинялась, голоси трохи тихшали, потім спалахувала знову.
З берега з-за дерев я бачив полум'я великого табірного багаття. Хтось наспівував старовинну сумну, одноманітну матроську пісню, виводячи після кожного куплета такі одноманітні журливі рулади, що можна було тільки дивуватися терпінню співця. Я не раз чув цю пісню під час нашого плавання і запам'ятав з неї оці слова:
Я подумав, що ця журлива пісня цілком пасує до настрою піратів, які зазнали таких тяжких втрат сьогодні вранці. Але з того, що я бачив на власні очі, я переконався, що ці морські розбійники такі ж бездушні, як і море, по якому вони плавають.
Нарешті знову повіяв бриз. Шхуна здригнулася й знову посунулась до мене в темряві. Канат послабшав, і я, натиснувши на ніж, перерізав останні волокна.
Вітер майже не впливав на мій човник, і я раптом опинився під самісіньким бортом «Іспаньйоли». Шхуна повільно повернулася навколо своєї осі й попливла у хвилях припливу.
Я веслував щосили, кожної житі чекаючи, що мене перекине. Та шхуна тягла мій човник за собою, я не міг відірватись од неї і тільки повільно пересувався від носа до корми. Нарешті вона почала віддалятись, і я вже сподівався позбутися небезпечного сусідства. Але нараз мені під руку потрапив кінець снасті, що висіла на кормі. Я одразу ж ухопився за неї.
Чому я зробив це, не знаю. Очевидно, підсвідомо. Але коли снасть опинилася в моїх руках і я впевнився, що вона досить міцно прив'язана, мені раптом закортіло подивитись у віконце каюти.
Тримаючись за снасть, я підтягнув човника до корми і, рискуючи перевернутись, обережно підвівся; я побачив стелю та частину каюти.
Тим часом шхуна і її супутник — мій човник — швидко мчали за течією. Він вже порівнялися з багаттям на березі. Судно «заговорило», як кажуть моряки, тобто почало шумно розрізати хвилі, і, поки я не зазирнув у віконце, я не міг збагнути, чому пірати не здіймають тривоги. Боячись перекинутись, я зазирнув у каюту тільки один раз, але й цього було досить, щоб усе зрозуміти. Ізраель Гендс і його товариш, ухопивши один одного за горлянки, билися не на життя, а на смерть.
Я швидко слизнув назад у човник. Ще секунда, і він би перекинувся. В очах у мене все ще миготіли люті, налиті кров'ю обличчя піратів, освітлені тьмяним світлом лампи. Я навіть заплющив очі, щоб відігнати од себе це жахливе видовище.
Нескінченні рулади на березі нарешті увірвались, і вся розбійницька зграя хором затягла пісню, яку я чув так часто.
Думаючи про те, що зараз виробляють ром і диявол у каюті «Іспаньйоли», я здивувався, коли відчув раптовий поштовх. Мій човник різко нахилився і круто змінив курс. Швидкість течії стала страшна.
Я розплющив очі. Навколо шуміли, поблискуючи легким фосфоричним світлом, піняві гребінці дрібних хвиль. «Іспаньйола», яка пливла за кілька ярдів поперед мене, теж, здавалося, змінила курс. Я тьмяно бачив її щогли в темному небі. Так, чим пильніше я вдивлявся, тим більше переконувався, що її тепер відносить на південь.
Я глянув на берег, і серце моє тривожно закалатало: багаття тепер палало якраз у мене за спиною. Отже, течія різко звернула праворуч, тягнучи за собою і важку шхуну, і мій легкий, танцюючий човник. Бурхливий потік, шумуючи, мчав нас через вузьку протоку у відкрите море.
Раптом шхуна зробила ще один поворот, на двадцять градусів щонайменше, і тієї ж миті я почув спочатку один вигук, потім другий. По трапу з капітанської каюти затупотіли ноги, і я вирішив, що пірати припинили бійку. Біда витверезила обох.