35А. Кошель О. Спогад. ЦДАВО України, ф. 3795 с, оп. 5, спр. 78, арк. 224–228 зв.
36. Красный террор. — 1918. — 5 октября.
37. Кучабський В. Переможені переможці // Історія Січових Стрільців. Воєнно-історичний нарис. — Київ: в-во «Україна», 1992.
38. Летопись революции. Журнал по истории КП(б)У и Октябрьской революции на Украине. — Харьков: государственное изд-во, 1926. — Сентябрь — октябрь. — № 5 (20).
39. Литвин С. Одна із спроб Петлюри докликатись до Європи: невідоме інтерв'ю італійському часопису «Л'ідеа національ» // Людина і політика. — 2000. — № 1.
40. Лихолат А. Разгром националистической контрреволюции на Украине (1917–1922 гг.). — Москва: Государственное издательство политической литературы, 1954.
41. Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. 1917–1921. — Київ: Темпора, 2003.
42. Маймескулов Л., Рогожин А., Сташис В. Всеукраинская Чрезвычайная Комиссия (1918–1922). — Харьков: Изд-во Харьковского университета, 1971.
43. Мірчук П. Микола Міхновський — апостол української державності. Філадельфія: Т-во Української студіючої молоді ім. Ммиколи Міхновського, 1960.
44. Млиновецький Р. Нариси з історії Українських визвольних змагань. 1917–1918 рр. — Друге видання. — Торонто: Гомін України, 1970.
45. Нещерет Т., Домотенко Ю. Халеп — город над Дніпром: Нариси з історії села Халеп'я на Обухівщині. — Київ: Задруга, 2007.
46. Оскілко В. Між двома світами. — Рівне: накладом управи Української народної партії (С. С.), 1924. — Ч. 1.
46А. Петриченко М. «Самостійник» отаман Зелений // Культура і життя. — № 46. — 1990. — 18 листопада.
46Б. Петриченко М. Спогади про майбутнє // Вечірній Київ. — 1994. — 3 березня.
47. Петрів В. Військово-історичні праці. Спомини. — Київ: Поліграфкнига, 2002.
48. Полупанов А. Свобода или смерть. — Донецк, 1966. — С. 158.
49. Похилевич Л. Краєзнавчі праці. — Біла Церква: Яніна, 2007.
50. Правда (Москва). — 1922. — 6 сентября.
51. Пташинский П. Автобиография и воспоминания. — Глава 9. По дорогам Украины. — Белгород-Днестровский. — На правах рукописи.
52. Ріпецький С. Повстанський рух на Україні 1918-22 і пізніших рр. // Енциклопедія Українознавства. — Париж — Нью-Йорк, 1971. — Т. 3. — С. 2117.
53. Розмова з отам. Зеленим // Український козак. — 1919. — 21 вересня // Завальнюк К. Провісники волі. Повстанський рух на Поділлі у персоналіях (20-ті роки ХХ ст.). — Літин: Літинська райдрукарня, 2005.
54. Савченко В. Атаманы казачьего войска. — Москва: Яуза, Эксмо, 2006.
55. Сказания о населенных местностях Киевской губернии, или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся. Собрал Лаврентий Иванович Похилевич. — Біла Церква: Яніна, 2005.
56. Спогади Кравченко Настасії Сидорівни, 1902 р. н., с. Трипілля Обухівського району Київської області. — 14.6.1990.
57. Сулятицький П. Московська преса про українську справу за часів Добрармії // За Державність. Матеріяли до Історії Війська Українського. — Варшава: Українське воєнно-історичне товариство, 1937. — Збірник 7.
58. Так творилося українське військо. 10 спогадів учасників Визвольної війни 1917 — 1920-х років / Упор., вступ. слово, примітки, додатки, біограф. довідки Р. Коваля. — Київ — Вінниця: Державна картографічна фабрика, 2008.
59. Телеграма від 14 лютого 1919 р. визначного діяча УПСР (лівих) М. Полоза заступнику наркома іноземних справ РСФРР Л. Карахану і Й. Сталіну про політику більшовиків в Україні // Документи трагічної історії України (1917–1927 рр.) / Редактор-упорядник П. П. Бачинський. — Київ, 1999.
60. Українські приказки, прислів’я і таке інше. Збірники О. В. Марковича та інших. Уклав М. Номис. — Київ: Либідь, 1993.
61. ЦДАВО України, ф. 5, оп. 1, спр. 137, арк. 35.
62. ЦДАВО України, ф. 5, оп. 1, спр. 86, арк. 7 // Лисенко А. Данило Ількович Терпило (Зелений) // Постаті Київщини. — Київ: Міленіум, 2007.
63. ЦДАВО України, ф. 1075, оп. 2, спр. 3, арк. 197, 198 // Симон Петлюра. Статті. Листи. Документи. Том IV / Упор., вступ. слово В. Сергійчука. — Київ, 2007.
64. ЦДАВО України, ф. 1078, оп. 2 спр. 210.
65. ЦДАВО України, ф. 1113, оп. 1, спр. 10, арк. 9 // Ковальчук М. Невідома війна 1919 року. Українсько-білогвардійське збройне протистояння. — Київ: Темпора, 2006. — С. 334.
66. ЦДАВО України, ф. 3172, оп. 3, спр. 43, арк. 103 // Ковальчук М. Невідома війна 1919 року. Українсько-білогвардійське збройне протистояння. — Київ: Темпора, 2006.
67. Чикаленко Л. Уривки зі спогадів з років 1919–1920 // Чикаленко Є. Щоденник. — Том II (1918–1919). — Київ: Темпора, 2004.
68. Шанковський Л. Українська галицька армія. Воєнно-історична студія. — Львів: НТШ, 1999.
69. Що говорить отаман Зелений про себе і своїх козаків // Селянська громада. — 1919. — 28 вересня // Завальнюк К. Провісники волі. Повстанський рух на Поділлі у персоналіях (20-ті роки ХХ ст.).
Населенні пункти України, про які йдеться у книзі
Бабани — село Уманського р-ну Черкаської області.
Бабанки — село Уманського р-ну Черкаської області.
Баришівка — районний центр Київської області.
Баришполь — тепер м. Бориспіль.
Бердичів — районний центр Житомирської області.
Бесідка — село Ставищенського р-ну Київської області.
Бишів — село Макарівського району Київської області.
Біла Церква — районний центр Київської області.
Богуслав — районний центр Київської області.
Бориспіль — районний центр Київської області.
Бородянка — районний центр Київської області.
Боярка — місто районного підпорядкування Київської області.
Брилівка (до XVIII ст. Буркатівка) — село Ставищенського р-ну Київської області.
Валки — село підпорядковане Новим Петрівцям Києво-Святошинського р-ну Київської області.
Василівщина — тепер с. Василів Обухівського р-ну Київської області.
Васильків — районний центр Київської області.
Великі Дмитровичі — село Обухівського р-ну Київської області.
Верем'я — село Обухівського р-ну Київської області.
Витачів — село Обухівського р-ну Київської області.
Вишгород — місто районного підпорядкування Київської області.
Вільшаниця — залізнична станція за 8 км від с. Саварки Богуславського р-ну Київської області.
Вільшанка (або Германівська Вільшанка) — тепер с. Мала Вільшанка Обухівського р-ну Київської області.
Вінцентівка — тепер с. Запруддя Рокитнянського р-ну Київської області.
Воронове Гніздо — хутір чи урочище на Лівобережжі.
Вороньків — село Бориспільського р-ну Київської області.
Германівка — від 1946 р. с. Красне Друге Обухівського р-ну Київської області.
Германівська Слобідка — з 1946 р. с. Красна Слобідка Обухівського р-ну Київської області.
Гнатівці (Ігнатівці) — згодом с. Злодіївка, пізніше смт Українка Обухівського р-ну Київської області.
Гоголів — село Броварського р-ну Київської області.
Горенки — село Києво-Святошинського р-ну Київської області.
Горностайпіль — село Чорнобильського р-ну Київської області.
Горохуватка — село Кагарлицького р-ну Київської області.
Гостомель — селище міського типу, підпорядковане Ірпінській міській раді Київської області.
Григорівка — село Обухівського р-ну Київської області.
Гудимівка — з 1922 р. село Перше Травня Обухівського р-ну Київської області.
Гусачівка — село належить до Григорівської сільради Обухівського р-ну Київської області.
Дерев'яна — село Обухівського р-ну Київської області.
Деремезна — село Обухівського р-ну Київської області.
Дибинці — село Богуславського р-ну Київської області.
Дідівщина — село Фастівського р-ну Київської області.
Долина — село Обухівського р-ну Київської області.
Жашків — районний центр Черкаської області.