Від тієї миті, коли Робік не відбив подачі Аліка, а штучне сонце вперше потьмяніло, щоб замиготіти червоно-білим світлом тривоги, — минуло рівно тридцять дев'ять секунд.
Так почалася тривога на «Розвіднику».
Отже, в тридцять дев'яту секунду тривоги стрічка транспортера доставила Іона, близнюків і Робіка до залу на Головній Станції.
Голос «Розвідника» сказав:
— Увага! З'єдную з космольотом «Альфа».
При слові «увага» засвітилася велика напівкругла екранна стіна, біля якої закінчувалася стрічка транспортера. За спинами у дітей з'явилися крісла. Робік лагідно обняв Іона й Альку за плечі.
— Сідайте, — прошепотів він.
— Увага, з'єдную! — повторив голос «Розвідника».
Іон вдивлявся в екран і відчував, що задихається.
На «Альфі» була його мати. Отож ця тривога була його тривогою! Вона була тривогою для всіх, бо «Розвідник» посилав у простір сигнал: «Всім! Всім! Всім!», але, по суті, цей сигнал призначався йому. Перш за все і перш за всіх — йому!
Минула секунда. Але вона тривала дуже довго, бо на екрані замість зображення «Альфи» — кабіни пілота чи кабіни зв'язку, — лише миготіли якісь тіні. А потім екран погас.
— Що це? — скрикнув Іон.
Робік поклав йому руку на плече.
— Іоне, — прошепотіла Алька.
Він не розчув її шепоту. Його заглушив голос «Розвідника».
— Увага, — говорив «Розвідник». — Перешкоди у зв'язку. Вмикаю додаткову лінію.
Екран знову засвітився зеленавим світлом. Але цього разу вони не побачили навіть тіней.
На щастя, почувся голос. Це був голос Гелени Согго:
— Іоне! Ти мене чуєш?
— Чую! — прошепотів Іон.
— Іоне! Ти мене чуєш? — повторювала раз по раз мати.
— Чую! — крикнув він. — Чую!
Проте вона ще тричі запитала: «Ти мене чуєш?» Іон заплющив очі. Близнюки відвернулися від екрана, звідки долинав лише голос, а нікого не було видно. Це навіювало жах. До того ж, на «Альфі» зовсім не чули їх.
— Іоне, любий, — заговорила Гелена Согго. — Ми вас не чуємо і не бачимо. Але якщо ти мене чуєш, дай наказ «Розвіднику», щоб він почав безпосередньо передавати наш рапорт на Базу на Тритоні.
— Добре, — прошепотів Іон.
— Іоне, коханий, — продовжувала вона, — повторюй за мною формулу наказу.
— Так, мамо, — сказав Іон.
Гелена Согго сказала трохи голосніше:
— Увага, «Розвіднику»! Приготуватися до прийому аварійних наказів.
Іон устав.
— Увага. «Розвіднику»… — І повторив усе речення.
— Чую, — відгукнувся «Розвідник». — Приймаю.
Мати говорила:
— Від цієї хвилини…
Іон:
— Від цієї хвилини…
Мати:
— … потрібно, по-перше, всі рапорти з космольота «Альфа» передавати безпосередньо на космольот «Бета», з яким ми втратили зв'язок, а також на Головну Базу на Тритоні. Кінець першого наказу.
Іон повторив до слова.
І з кожним словом він усе більше й більше заспокоювався. Зараз ніколи й нічого по-дитячому кричати, жахатися, заплющувати очі. Його голос зміцнів:
— Кінець першого наказу! — сказав.
— Наказ прийнято! — відповів «Розвідник».
Тоді Іон став повторювати другий наказ матері.
— «Розвідник» переходить в безпосереднє командування Іона Согго, Аліка Роя і Альки Рой. Кінець другого наказу.
— Наказ прийнято! — доповів «Розвідник».
— Іоне, — мовила мати, — сподіваюся, що наші слова до вас доходять. Будьте розважливі й хоробрі. «Альфа» вітає вас.
І відразу ж почувся хрипкуватий голос Маріма, пілота «Альфи»:
— Увага, «Розвіднику»! Увага! База на Тритоні! Увага, всі, хто записує! Говорить «Альфа» з «Розвідника»! Повідомляємо дані.
На екрані знову замиготіли іскри й тіні, лінії та зигзаги. Голос покрився легким шумом. На щастя, незважаючи на цей шум, кожне слово було добре чути.
Коли Марім сказав: «Увага, всі, хто записує», Робік випростався.
— Записую, — мовив він.
Іон і близнюки затамували подих.
То ось як звучить це звернення, відоме їм тільки з оповідань про давні часи і з загальних правил безпеки! Коли будь-хто посилав у простір таке звернення, кожен запам'ятовуючий механізм, до якого воно доходило, записував інформацію: слова, символи, числа й сигнали. Ось чому, незважаючи на те, що слова Маріма вже записувала чудова пам'ять «Розвідника» і що вони прямували до Бази на Тритоні, Робік теж став запам'ятовувати їх.
— Говорить «Альфа» з «Розвідника», — доповідав Марім. — Аварія космольота в результаті захоплення корабля потоком метеорів. Ми не в змозі вирватися власними силами. Швидкість потоку: найвища припустима порядку вісім. Ширина потоку: півтора, сім, дев'ятнадцять, кома, один. Напрям…