— Ви ще маєте час, — мовила вона ніби їм, а насправді Майку.
Іон зціпив зуби.
— Вибачте, — сказав він різкіше, ніж хотів. — Вважаю, що я вже зараз повинен знати, хто може врятувати мою матір.
Антонов кивнув:
— Твоя правда, Іоне.
Його велике гарне обличчя з суворими рисами випромінювало співчуття.
— Твоя правда, — повторив він. — Справа лише в тому, що ми ще не можемо дати вам вичерпну відповідь. Треба трохи зачекати.
— А що ви вважаєте за краще? — серйозно запитала Долорес. — Знати півправди зараз же? Чи всю через…
— Через? — запитала Алька.
— Через вісімнадцять хвилин.
— Це дуже довго, — сказала Алька.
— Ми зачекаємо, — мовив Іон.
Долорес і Майк схвально кивнули.
— Твоя правда, Іоне, — повторив шанобливо Антонов. І раптом усміхнувся. Це було так незвично: два ряди білих зубів сліпучим вогнем блиснули на смаглявому обличчі.
— «Розвідник» має нових командирів, — сказав він.
І раптом йому спало на думку щось несподіване — він аж ляснув себе по чолі.
— Відтепер… — здивовано мовив Антонов, — відтепер кожне нове керівництво «Розвідника» має право вимагати від нас, Головної Бази, рапорту. На випадок тривоги ви мої начальники.
— Майку, — різко застерегла Долорес.
— Чекай, — перервав він її. — У техніці, сестро, ти геній. Але в тебе допотопні погляди на мистецтво виховання.
— А в тебе?!
— А в мене погляди щонайбільше п'ятого віку нашої ери, — мовив лагідно Антонов.
Потім став навпроти дітей, розправляючи плечі, глянув на Долорес так, що та мовчки стала поряд, і сказав голосом, який не допускав жартів:
— Керівництво Головної Бази в особах Долорес Лі і Майка Антонова доповідає новому керівництву «Ропера». Ми у вашому розпорядженні.
Іон і Алік просто розгубилися. Вони почервоніли, як вогняні півонії із садів «Розвідника». Алька усміхнулася своєю найлюб'язнішою і найантипатичнішою усмішкою.
— Ми дуже раді. Але що, власне, означає «у розпорядженні»?
Долорес гнівно ахнула, але Майк схопив її за руку.
— А ось що, — відповів він. — Ми зобов'язані відповісти вам на будь-яке запитання.
Іон здригнувся. Він зрозумів, що означає «відповісти на будь-яке запитання». Відкашлявся. Від хвилювання йому на мить перехопило голос.
— Я хотів би дізнатися, — сказав він нарешті, — чи маєте ви вже зображення того, що сталося з «Альфою»?
— Ах, — зітхнув Алік. — Розумію.
— А картину дій «Бети» ви нам зможете дати потім? — запитала пошепки Алька.
— Так.
— Я проти, — неприродно різко сказала Долорес.
Іон підійшов до самого екрана. Здавалося, ніби він став поруч жінки.
— Чому? — запитав тихо. — Чому ти нам не друг?
Долорес зблідла.
— Іоне! — сказала вона. — Ти нічого не розумієш.
Він недовірливо похитав головою.
— Тоді… поясни. Щоб я зрозумів.
Долорес безпорадно розвела руками. Їй бракувало слів. Вона скривилася, ніби від раптового болю.
— Просто… я хотіла позбавити вас від таких видовищ.
— Чому?
— Бо… мені жаль вас.
Іон збентежено опустив очі. В очах Долорес Лі — великої Долорес! — він раптом побачив дві сльози. Ніхто ще не бачив, щоб вона плакала.
— Розумію, — тихо мовив Іон. — Але ми повинні знати, і знати якомога більше.
— Ми цього вимагаємо, — твердо сказав Алік.
Долорес глянула на Антонова.
— Ну то як? — запитав він.
Вона кивнула.
— Хай побачать, — буркнув Антонов. — Може, потім це матиме велике значення.
Іон хотів запитати чому, але не встиг: зображення Майка і Долорес несподівано зменшилося й пересунулося в нижній боковий сегмент екрана.
— Увага, — мовив Майк, — передаємо в записі повідомлення про космоліт «Альфа».
Іон на мить заплющив очі.
В цей час він відчув у своїй руці Альчину руку.
— Іоне, — прошепотіла вона. — Це вже було.
«Неправда, — подумав хлопець. — Це триває і зараз».
Антонов сказав:
— Згідно одержаного нами рапорту, робочий день на космольоті «Альфа» розпочався нормально.
На екрані знову розкрилася чорна безодня космосу. Це був сектор АМ, 1128, 43, 08, 11 — сектор, де в цей день повинна була працювати «Альфа».
У глибині, по той бік холодного, похмурого і безмовного океану, сяяли білим світлом сузір'я Центавра, Стрільця і Орла.
Потім ліворуч на екрані з'явився невеликий веретеноподібний силует, що горів зеленавим світлом. Це була «Альфа».
Космоліт виплив на передній план і завмер.
Зображення збільшилося. Тепер космоліт було добре видно. Видніли навіть маленькі силуети кількох членів екіпажу, які вийшли з корабля.