Выбрать главу

Вибрана література

David Blackbourn, Die Eroberung der Natur. Eine Geschichte der deutschen Landschaft, München 2008.

Michaela Christ, Die Dynamik des Totens. Die Ermordung der Juden in Berditschew, Frankfurt am Main 2011.

Patrick Desbois, Der vergessene Holocaust: Die Ermordung der ukrainischen Juden. Eine Spurensuche, Berlin 2009.

Simon Geissbühler, Blutiger Juli. Rumäniens Vernichtungs-krieg und der vergessene Massenmord an den Juden 1941, Paderborn 2013.

Jan Tomasz Gross with Irena Grudzinska Gross, Golden Harvest, Oxford and New York 2011.

Karl Schlögel, Im Raume lesen wir die Zeit. Uber Zivilisations-geschichte und Geopolitik, Frankfurt am Main 2011.

Timothy Snyder, Bloodlands. Europa zwischen Hitler und Stalin, München 2011.

Примітки 

[1]* Joachim Ritter, Landschaft. Abgedruckt in: Derselbe, Subjektivität. Sechs Aufsätze (Йоахім Ріттер. Ландшафт / Той самий. Суб’єктивність. Шість нарисів), Frankfurt am Main, S. 150.

[2] Арденнська операція (16—25 грудня 1944) — контрнаступ німецьких військ в Арденнах проти англо-американських армій. Битва на Соммі (1 липня — 18 листопада 1916) — наступальна операція англо-французьких військ проти німецьких на р. Сомма (Північна Франція), була однією з найбільших у ході війни і пов’язана з гігантськими втратами. Битви при Ізонцо — 12 кривавих битв Першої світової між італійською та австро-угорською арміями у долині річки Ізонцо, сучасна Словенія. — Прим. перекладачки.

[3] Ґорлицька битва (2—15 травня 1915) — наступальна операція німецько-австрійських військ під час Першої світової війни, в результаті якої російські війська були змушені покинути Галичину. — Прим. перекладачки.

[4] Оссуарій — скриня, урна чи будівля для зберігання скелетованих останків. — Прим. перекладачки.

[5] Битва народів, або битва під Ляйпцигом (16—19 жовтня 1813) — битва між військами імператора Наполеона і його союзників (Польща, Райнський союз) та союзними арміями Австрії, Пруссії, Росії і Швеції, вважається найбільшою битвою у світовій історії до початку Першої світової війни. Завершилася поразкою Наполеона. — Прим. перекладачки.

[6] Верденська битва (21 лютого — 18 грудня 1916) — найтриваліша та найзапекліша битва Першої світової, відбулася у Північно-Східній Франції; в ній кожна зі сторін втратила понад 300 тис. осіб. Увійшла в історію як «верденська м’ясорубка». — Прим. перекладачки.

[7] Ґоттфрід Келлер (1819—1890) — швейцарський письменник, класик німецькомовної літератури. Роман «Зелений Гайнріх» вийшов 1855 року, у другій редакції — у 1879— 880 роки. — Прим. перекладачки.

[8] Белжець — табір смерті на українсько-польському кордоні біля однойменного села, бл. 70 км на північний захід від Львова. Діяв у 1940—1943 роках. — Прим. перекладачки.

[9] Hans Richard Brittnacher, Leben auf der Grenze. Klischee und Faszination des Zigeunerbildes in Literatur und Kunst (Ганс Ріхард Бріттнахер. Життя на межі. Кліше і чарівність образів циган у літературі й мистецтві), Göttingen 2012, S. 219.

[10] Simon Geissbühler, Blutiger Juli. Rumaniens Vernichtungskrieg und der vergessene Massenmord an den Juden 1941 (Зімон Ґайссбюлер. Кривавий липень. Винищувальна війна у Румунії і забуті масові вбивства євреїв 1941), Paderborn 2013, S. 75, 76, 79.

[11] Patrick Desbois, Der vergessene Holocaust: Die Ermordung der ukrainischen Juden. Eine Spurensuche (Патрік Десбуа. Забутий Голокост: вбивство українських євреїв. Пошук слідів), Berlin 2009.

[12] Ibid. — S. 53.

[13] Ibid. — S. 74.

[14] Ibid. — S. 143.

[15] Драму Ельфріди Єлінек «Рехніц (янгол-винищувач)» було вперше поставлено 2008 року. — Прим. перекладачки.

[16] Див.: Поллак Мартін. Мрець у бункері. Історія мого батька / М. Поллак; пер. з нім. Н. Ваховська; передм. Т. Снайдер = Der Tote im Bunker. Bericht über meinen Vater / Martin Pollak.— Чернівці: Книги — ХХІ, 2014. — 248 с. — (Бібліотека німецькомовної літератури “Меридіан серця”). — Прим. редакторки.

[17] Mitja Ferenc/Mehmedalija Alić/Pavel Jamnik, Huda jama. Skrito za enajstimi pregradami (Мітя Ференц/Мехмедалія Аліц/Павел Ямнік. Худа Яма. Схована за одинадцятьма перепонами), Ljubljana 2011.

[18] Міклош Горті (1868—1957) — регент Королівства Угорщина (1920—1944), контр-адмірал австро-угорського флоту (1918), авторитарний і жорсткий політик, під керівництвом якого Угорщина 1932 року зблизилася з фашистською Італією та Третім Райхом, а угорські війська стали союзниками Вермахту в нападі на Югославію і Радянський Союз. — Прим. перекладачки.

[19] Lászlo Végel, Sühne. Texte unterwegs (Ласло Веґель. Відплата. По-дорожні нотатки), Berlin 2012, S. 107—108.

[20] Члени Партії схрещених стріл (угор. Nyilaskeresztes párt) — націонал-соціалистичної партії Угорщини, заснованої Ференцом Салаші 1937 і заборонененої 1945 року. Сучасні правоекстремістські та напівфашистькі партії Угорщини вважають себе її наступницями; найбільша з них — урядова «Партія за кращу Угорщину». — Прим. перекладачки.