Зовні, де тільки-тільки почало світати, його вже чекали осідлані коні.
Капітан, я хочу, щоб ви якомога швидше поверталися до генерала Райбаха.
— А як же Доміні Діртх? Мені здається, у нас можуть виникнути складнощі, враховуючи донесення про ці особливі андерські частини. Чи вдасться нам спокійно проїхати повз Доміні Діртх?
— Ні. Виходячи з донесення, я підозрюю, що ці «особливі частини» — не що інше, як підрозділи Імперського Ордена. І думаю, що вони захоплять Доміні Діртх, щоб не дати підійти армії Райбаха. З цього моменту ви повинні вважати, що перебуваєте на ворожій території. І у вас наказ відійти. Якщо хтось спробує вас зупинити, знищіть і рухайтеся далі. Якщо солдати Ордена, як я підозрюю, захоплять Доміні Діртх, можете скористатися їх нечисленністю. Вони будуть занадто розосереджені, щоб надати опір. Припустимо, Імперський Орден заволодів Доміні Діртх. Здійсніть кавалерійську атаку і прорвіться через їх лінію. Оскільки Доміні Діртх будуть у них в руках, імперці швидше за все не стануть чинити опору, вважаючи, що зможуть вбити вас, як тільки ви перетнете кордон.
Капітан був явно стривожений.
— Значить… Ви вважаєте, що до того моменту вже впораєтесь з цими кам'яними монстрами, Магістр Рал? Зруйнуєте їх магію?
— Сподіваюся. Але можу і не встигнути. На цей випадок нехай всі заткнуть вуха воском і ватою або ганчіркою. Заткніть вуха як слід, щоб не чути ні звуку, поки не сховаєтеся за горизонтом.
— Ви хочете сказати, що це захистить нас?
— Так.
Річард вважав, що зрозумів, як діє Доміні Діртх. Дю Шайю говорила, що, коли тонула, чула дзвони смерті. Йозефу Андер потрібен був спосіб контролювати і фокусувати вбивчу силу шимів. І він вирішив задачу, створивши Доміні Діртх.
— Доміні Діртх мають форму дзвону. І зроблено це з однієї простої причини — щоб їх чули. А якщо ви їх не почуєте, то і не постраждаєте.
Капітан кашлянув.
— Магістр Рал, я ні в якій мірі не сумніваюся у ваших магічних пізнаннях, але хіба можна так от запросто впоратися зі зброєю такої руйнівної сили?
— Таке вже траплялося раніше, наскільки я розумію. Вважаю, що в свій час хакенці, що завоювали колись цю країну, теж додумались до цього і спокійно пройшли.
— Але, Магістр Рал…
— Капітан, я борюся магією проти магії. Вірте мені. Це спрацює. Я довіряю вам в звичайній битві, так довіряйте мені в справах магічних.
— Слухаю, Магістр Рал!
— Як тільки прорветеся, відправляйтеся прямо до генерала Райбаха. Це важливо! Передайте йому мій наказ відійти.
— Що?! Тепер, коли у вас є спосіб пройти повз Доміні Діртх, ви не хочете ним скористатися?
— Доміні Діртх будуть знищені. Я не можу допустити, щоб Джеган сховався за ними, але і не хочу, щоб наша армія сюди йшла. Джеган йде сюди заради продовольства для своєї армії. А я розраховую зіпсувати дещо з їжі. Передайте генералові мій наказ: захищати проходи в Серединні Землі. Тут, на рівнинах, у нього немає ні найменшого шансу встояти проти Ордену. У нього краще вийде утримувати Джегана від просування в глиб Серединних Земель, якщо наші війська вестимуть бій за нашим сценарієм, а не Джегана.
— Так, Магістр. Мудра порада.
— Не сумніваюся. Порада самого генерала Райбаха. А ще я розраховую трохи зменшити чисельність імперських військ. Скажіть генералу, щоб і далі користувався скритністю своєї армії.
— А ви. Магістр Рал? Де йому вас шукати?
— Скажіть йому, щоб турбувався про своїх солдатів, а не про мене. Я… Я не знаю точно, де буду. Райбах знає, що потрібно робити. Тому він і генерал. Він краще за мене розбирається у військовій справі. Це важливо! — Річард підняв палець, підкреслюючи свої слова. — Безумовно слідуйте моїм наказам. І Райбах теж нехай їм слідує. Народ Андера зробив свій вибір. І я не хочу, щоб хоч один з моїх солдатів ворухнув пальцем на їх захист. Не бажаю, щоб хоч один з моїх воїнів пролив кров за цих людей! Ясно? Ні один!
Капітан зблід і відступив на півкроку.
— Жодної. Краплі. Нашої. Крові, — мало не по складах вимовив Річард.
— Слухаю, Магістр! Я в точності передам генералу ваші слова.
— Мій наказ. — Річард скочив у сідло. — І я не жартую. Ви всі — відмінні хлопці, капітан Мейферт. І я хочу, щоб в один прекрасний день ви повернулися до ваших родин. А не загинули ні за гріш.
Капітан відсалютував, притиснувши кулак до серця.