Сергей Кузнецов
П'єски-гуморески
От автора
Представляю сборник коротких театральных комедийных пьес, написанных с лёгким юмором для хорошего весёлого настроения. Все они – миниатюры, предназначенные для постановки на небольших камерных сценах с участием ограниченного количества актёров, с использованием минимального антуража и декораций. Потому и названы уменьшительно – пьески. Они могут быть составными частями полновесных концертов или других тематических мероприятий.
Пьесы написаны на двух языках – на русском и украинском. Мои персонажи в диалогах изъясняются каждый на своём родном языке, и очень редко в разговоре кто-то переспрашивает собеседника по причине непонимания. Такое соединение или смешение языков наблюдаю в практической жизни самым естественным образом. Именно так мы общаемся на Полтавщине. Если общение само по себе интересно, то языковая проблема уходит на дальний план.
Возможно, вам покажется, что местами мои персонажи говорят на «суржике»? Да-да, возможно, это он и есть. Вся лингвистика из реального обихода. Так и говорим в жизни. Предоставлю филологам определять стилистическую чистоту языка моих героев. Я-то ведь всё это написал только для юмора и хорошего настроения.
Хачапури и Вареник
Персонажи – представители грузинской и украинской кухни – обсуждают преимущества своей национальной кулинарии. На сцене один стул со спинкой.
Хачапури – блюдо грузинской кухни, представляющее собой лепёшку с сыром. Название происходит от слов «хлеб» (пури) и «творог» (хачо). В хачапури никогда не добавляют никакую зелень, и жарят на сухой (без добавления жира) и очень горячей сковородке.
Действующие лица:
Хачапури – в грузинском национальном костюме (чохе), с шампуром и рогом в руках, (русский язык с грузинским акцентом).
Вареник – в украинской национальной рубашке-вышиванке, в брыле, толстый, (украинский язык).
Повар – в поварском колпаке (косынке) и в переднике, с шумовкой в руках.
(Вареник входит с хозяйским видом, не садясь. Обмахивается брылём, надевает его.)
ВАРЕНИК (до глядачів). Здоровенькі були, шановні добродії. Вітаю вас. Я – Вареник. (Гордо і пафосно.) Український! Зліплений з доброго тіста. Народився я на Полтавщині. А начинка в мене буває різна: картопля, капуста, білий сир (тобто творог). Але найкраще – це коли з вишнею. Це тобі і смакота, і екзотика. Бо з вишнею буваю тільки я, в Україні. І не бувають з вишнею ані хінкалі, ані равіолі, ані тобі манти. І, звичайно ж, ніяких пельменів з вишнею також не буває. Вареник – він завжди найсмачніший! І особисто мені чітко зрозуміло, що вареник з м’ясом значно кращий, аніж будь-що. Не треба й казать, що він сам у роті тане. Подивіться тільки, який я красивий, білий. Це від красивого життя. Це тому, що я завжди купаюся у маслі або у сметані.
(Хачапури входит и садится на единственный стул, самоуверенно развалившись.)
ВАРЕНИК. А це ще хто такий? Шановний, ви хто і звідки?
ХАЧАПУРИ. Вах! Я из Грузии!!!
ВАРЕНИК. Ну то й що? Чули ми про Грузію. Я питаю, чого так розвалився?
ХАЧАПУРИ. Я же говорю тебе – я из Грузии, с Кавказа!!! Кавказ – это самые высокие горы, какие только есть…
ВАРЕНИК. Та бачили ми ваші високі гори. Ну, гори? Ну, Кавказ? У нас он теж гори є, Карпати!
ХАЧАПУРИ. Карпаты – горы? Вах, вах, насмешил. (Пренебрежительно.) Это же детские горки в парке, можно на санках кататься.
ВАРЕНИК. Отакої!!! Гори йому, бач, наші низькі. Так. Може, вони й нижчі за Кавказ. Може, Говерла і не така висока, як Казбек. Проте й падати на лижах нижче, не так боляче! От!
ХАЧАПУРИ. Вот, хорошо, что ты меня понял.
ВАРЕНИК. Але ім’я в тебе є хоч якесь?
ХАЧАПУРИ. Канешно. Джигиты зовут меня Хачапури.
ВАРЕНИК. А що це таке? З чим тебе можна їсти, чим можна запивать?
ХАЧАПУРИ. Я самый важный и известный из блюд грузинской кухни. Я – лепёшка с сыром! Бываю множества видов. Аджарский хачапури – в форме лодочки, залитый яйцом. Имеретинский хачапури – круглый. Менгрелский – сверху покрыт сыром-сулугуни. А все грузинские вина, которые подходят под хачапури, я даже не буду перечислять. (Жест рогом.) Потому что вы все просто устанете слушать. Их очень много.
ВАРЕНИК. Ну, добре, добре. Бачу, що ти – поважний дядько. Але не зрозуміло, чому це ти самий «ізвєстний»? Я чув, що на Кавказі є ще якісь смачні страви.
ХАЧАПУРИ. Канешно, есть ещё Шашлык, но он из мяса. (Жест шампуром.) Есть ещё Лобио – это фасоль с кинзой и перцем. Есть соусы Сациви и Сацебели. Есть Бастурма и Харчо, Хинкали и Чурчхела. Есть Чахохбили.
ВАРЕНИК. Кого, кого білі?
ХАЧАПУРИ. Чахохбили – это курица, тушёная с картошкой и помидорами.
ВАРЕНИК. Так, так, солідна гвардія.
ХАЧАПУРИ. Да, но они все с разными травами и приправами. Острые. Чеснок, перец. А я терпеть не могу приправы и зелень. Из наших только Чурчхела сладкая, как конфета.
ВАРЕНИК. Ну, у нас в Україні теж багато чого є смачного. І смажене, і варене, і таке, що спочатку булькає, а потім зі спіральної трубки капає. Один Борщ зі сметаною чого вартий!! Їжа царів. Я вже не кажу про святе, Сало!!!
ХАЧАПУРИ. Да, да, согласен. Насчёт начинки вы выдумщики хорошие. Вам, украинцам, дай волю, так вы и вареники с салом поналепите. А то, может, ещё и вареники с вареньем? Экая бы получилась чепуха.
ВАРЕНИК. Ой, ой! Та чули ми, що ви там на Кавказі полюбляєте все гостреньке, з часником та перцем. Навіть їсте все виключно за допомогою кинжала. (Глузливо.) Екзотично, немає слів. А от щодо начинки у варениках, то ти, мабуть, ще не все знаєш! От скажи мені, як називається вареник без нічого? Га? В курсє дєла?
ХАЧАПУРИ. Вах, какая фантазия! Зачем же это вареник без ничего? Какой от него толк? Какой вкус? Не знаю такого.
ВАРЕНИК. Ото ж бо воно й є! А називається це – Галушка. (Гордо.) Традиційна українська їжа. І існує не від бідності, а для смакоти в супі. Ось як!
ХАЧАПУРИ. Ну, это совсем не из нашей кулинарной группы. (Пренебрежительно.) Это из кастрюли.
ВАРЕНИК. Як це «не з нашої кулінарної групи»? Це ти маєш на увазі, що тебе печуть на сковорідці. То, може, ти просто млинець з творогом? (Глузливо.) Га?
ХАЧАПУРИ. Я – Хачапури!!! (Встает, размахивает руками в гневе.) Национальное блюдо Грузии!
ВАРЕНИК. Та не сердься вже. Ото ще мені кавказький темперамент. Пожартувати вже не можна. (Більш лагідно.) Що ти кажеш там у тебе всередині? Творог? Ну, так це ж нормально, знайоме діло. У мене всередині теж часто буває творог або сир. Коли мене їдять з творогом, то й за вуха не відтягнеш. Я тебе розумію. Тільки, звичайно, треба, щоб тісто було вимішане якісно.
ХАЧАПУРИ. Вах, генацвале, правильно говоришь. Хорошее тесто и хороший сыр – это очень важно. Но всё равно, самое главное для доброго застолья – это хорошая компания хороших друзей. Да? (Обнимаются.)