СЕРГЕЙ ИВАНОВИЧ (обращаясь к зрителям, тоже представляет товарища). Чудова людина Сергій Олександрович, чудова. Добропорядна, сімейна людина. Свідомий громадянин. Доброзичливий сусід. З ним можна цікаво порозмовляти на різні теми.
(Обнимаются за плечи.)
СЕРГЕЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ (умилительно). А что, Сергей Иванович, почивали ли вы сегодня?
СЕРГЕЙ ИВАНОВИЧ. Так-так, Сергій Олександрович, відпочив… з превеликим задоволенням. Не хвилюйтесь, будь ласка.
СЕРГЕЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ. Так, а не испить ли нам с вами, любезный сосед, по рюмочке водки? Каково будет ваше мнение на сей счёт? (Достаёт из кармана маленькую бутылочку, налитую наполовину.)
СЕРГЕЙ ИВАНОВИЧ (в сторону). Ти диви, зі своєю прийшов… (Собеседнику.) А чого ж не випити? Усіляке діло можливе, якщо воно не шкодить здоров’ю. Ось тримайте. (Достає з кишені рюмки, подає.) Випити зі старовинним приятелем, це ж чистісіньке задоволення.
СЕРГЕЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ (разливают водку в рюмки). Будьте здоровы, Сергей Иванович, будьте здоровы. (Выпивают.)
СЕРГЕЙ ИВАНОВИЧ. І вам бажаю не хворіти, Сергій Олександрович. Закусюйте, чим Бог послав. (Достає з кишені сухар, відломлює від нього маленький шматок, подає.)
А що, сусіде, у Вас до мене якась справа є, чи ви отак просто зайшли, по-сусідськи?
СЕРГЕЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ (пытается укусить кусочек поданного сухаря, не может раскусить, кладёт его в карман). Да дело-то у меня к вам, Сергей Иванович, имеется. Но не то, чтобы уж и дело. А так, дельце… Чепуха, можно сказать. Но интерес имеется. Видел я у вас как-то во дворе старый спиннинг. Вы вот мне скажите, любезный сосед – на что он вам? Вы ведь не рыбак. И совсем им не пользуетесь.
СЕРГЕЙ ИВАНОВИЧ. Ну, не кажіть. Як це так «не рибак»? Саме рибак і є! Віддавна я його до рук не брав, це правда. Але ж спінінг у господарстві річ дуже потрібна. А раптом трапиться якась риболовля! Зненацька! А я без спінінга! Це ж суцільне неподобство.
СЕРГЕЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ. Рыбалка, милостивый государь, неожиданно случиться не может никак. Не загибайте. А коли уж случится, так накопайте обыкновенных червей у себя в саду, возьмите обыкновенную удочку. Да и ловите себе обыкновенную рыбу. Спиннинг вам и не нужен совсем. Продайте его мне. Продайте! А я, уж как научусь ловить, так только держись!
СЕРГЕЙ ИВАНОВИЧ. Отакої! Куди ви загнули, Сергій Олександрович. На звичайну вудку?… Та хіба ж на звичайну вудку можна зловити щуку? (Рибацький жест руками.) Чи, скажімо, судака? (Ще більший рибацький жест.) Я таки ходжу на крупну рибу… ходив… давно. Я солідна людина. Спінінг мені потрібен, конче.
СЕРГЕЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ. Так ведь, где ж вы собираетесь ловить эту самую щуку или судака? (Повторяет те же рыбацкие жесты.) А, Сергей Иванович? Неужели в Хороле? Ха-ха! В нашей «широкой полноводной» реке? Хорол-то наш, он того… «тыхоплынный». Да и мелковат по глубине. Соответственно, и рыба мелковата. Так уж оно по природе.
СЕРГЕЙ ИВАНОВИЧ. Е… та я бачу, що ви, Сергій Олександрович, не любите наш Хорол. Не любите нашу річку. Це якось, навіть, не патріотично.
СЕРГЕЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ. А что ж тут непатриотичного, сударь? Хорол – река мелкая, и рыба в нём тоже мелкая. И всё тут. А вы, я смотрю, Сергей Иванович, человек жадный…! Жалко вам спиннинга для старинного приятеля.
СЕРГЕЙ ИВАНОВИЧ. Спінінг річ дуже потрібна у господарстві, я вам кажу.
СЕРГЕЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ. Вас, Сергей Иванович, прямо распирает от жадности. (Насмешливо.) Толстеете на глазах!
СЕРГЕЙ ИВАНОВИЧ (голосно). А ви… а ви, Сергій Олександрович, схожі на гусака! Ось!
СЕРГЕЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ. Ну, знаете! (Возмущённо.) Чем же это я похож на гусака? Как вы смеете оскорблять меня таким презренным прозвищем?!
СЕРГЕЙ ИВАНОВИЧ. А ось тим і схожі… ніс у вас довгий! Як клюв. Ось! І шия у вас довга. Ти ба, який любопитний, розгледів спінінга зі свого двору… через забор… у моєму дворі. Звісно ж, гусак.
СЕРГЕЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ. Да… знал я раньше, что вы жадноваты, да вот ещё раз и убедился.
СЕРГЕЙ ИВАНОВИЧ. Я людина не жадібна, а далекоглядна. Те, що мені самому потрібно, я ніколи нікому не віддам.
СЕРГЕЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ (ехидно). А нельзя ли у вас, уважаемый, купить по сходной цене «прошлогоднего снега»? Или он вам самому опять же нужен?
СЕРГЕЙ ИВАНОВИЧ. А можна і купить… якщо у вас, звичайно, грошей вистачить. Шановний!
СЕРГЕЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ. Вы бы ещё яблоки все понадкусывали в саду! (Переход на крик.)
СЕРГЕЙ ИВАНОВИЧ. А от як буде потрібно, то і понадкусюємо. Мій сад – що хочу, те й роблю!
СЕРГЕЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ. Да вы, Сергей Иванович, просто хохол!
СЕРГЕЙ ИВАНОВИЧ. А вы, Сергій Олександрович, у такому випадку, кацап!
СЕРГЕЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ. Ну-у-у, это уж ни в какие ворота… С чего ж это я кацап?!
СЕРГЕЙ ИВАНОВИЧ. А мова ваша така, кацапська! І повадки! Ото і все!
СЕРГЕЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ. В таком случае, разлюбезный мой сосед, заберите себе, куда подальше свой старый ржавый спиннинг. (Возмущённо.) Не нужен он мне совсем!
СЕРГЕЙ ИВАНОВИЧ. А Ви, шановний, поцілуйте у сідницю свого «царя-батюшку». Ось!
(Становятся друг к другу спиной, касаясь лопатками, переговариваются через плечо).
СЕРГЕЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ. Глупее ничего не слышал!
СЕРГЕЙ ИВАНОВИЧ. Кацап!
СЕРГЕЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ. Хохол!
СЕРГЕЙ ИВАНОВИЧ. Ганебні речі кажете, пане Сергію!
СЕРГЕЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ. И разговаривать не хочу! (Презрительно.) Любезнейший!
СЕРГЕЙ ИВАНОВИЧ. Звичайно, вибачте мені, шановний, але ось вам дуля! (Показывает дулю через плечо.)
СЕРГЕЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ (криком). Да я на вас в суд подам, милостивый государь!
СЕРГЕЙ ИВАНОВИЧ. Це я на вас подам до суду. (Пафосно.) На своїй землі живу!
(Расходятся в разные стороны, затем сходятся лицом к лицу, фыркают друг на друга. Затем ещё раз расходятся и сходятся, становятся уже лицом к зрителям.)
СЕРГЕЙ ИВАНОВИЧ (пафосно, повільно, зі значущим виглядом). Маю вам повідомити, шановні, що завтра вже неодмінно справа у суді вирішиться. І, без сумніву, на мою користь.
СЕРГЕЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ. Скучно на этом свете, господа!
2017 г.
Вибори, вибори…
Три жінки-сусідки сидять «на лаві у дворі» та обговорюють вибори і інші життєві проблеми. При цьому вони лузають насіння (Наталка та Галя соняшникове, а Миколаївна – гарбузове) і плюють лушпиння (один раз у кулак, а другий – на землю).
Діючі особи:
Наталка – молода жінка, самовпевнена.
Галя – досвідчена жінка середнього віку, глузлива, але не має своєї думки.