Капітан Гуль пильно вдивлявся вдалечінь. Кита ще важко було роздивитися з такої відстані, але око досвідченого китобоя безпомилково визначало деякі ознаки навіть здалеку: за фонтанами, які виривалися з водометних отворів кита, вже можна було визначити, до якої породи він належить.
— Це не справжній кит! — вигукнув капітан Гуль. — У справжніх фонтани вищі і тонші. Без сумнівів, це й не горбач! Коли фонтан вилітає з шумом, схожим на віддалений гул канонади, можна впевнено сказати, що маємо справу з горбачем. Але тут нічого подібного немає. Прислухайтеся гарненько. Тут фонтан видає шум зовсім інакший.
— Що ти скажеш про це, Діку? — запитав капітан Гуль, повернувшись до юнака.
— Мені здається, капітане, що це смугач, — відповів Дік Сенд. — Дивіться, які потужні фонтани вилітають у повітря. І нібито водяних струменів у них більше, ніж пара. Якщо я не помиляюся, саме ця особливість притаманна смугачам?
— Правильно, Діку! — відповів капітан Гуль. — Жодних сумнівів! Там, у червоній воді, пливе смугач.
— Як добре! — вигукнув маленький Джек.
— Так, дорогенький! Подумати лишень, яка велетенська тварина спокійно смакує собі і навіть не підозрює, що за нею стежать китобої!
— Мені здається, — скромно зауважив Дік, — що це дуже великий екземпляр смугача.
— Беззаперечно! — відповів капітан Гуль, у якого сяяли очі від хвилювання. — Завдовжки щонайменше футів сімдесят.
— Чудово! — вигукнув боцман. — Загарпунити б із півдюжини таких китів, і тоді повністю навантажили б усі трюми нашого корабля.
— Так, півдюжини цілком було б достатньо, — зітхнувши мовив капітан Гуль. Аби краще роздивитися кита, він виліз на бушприт.
— У нас двісті порожніх бочок. От якби впіймати цього кита, — додав боцман, — відразу б заповнили ворванню не менше сотні бочок…
— Так… Не менше сотні! — шепотів капітан Гуль.
— Це правда, — підтвердив Дік Сенд, — але напасти на такого здорованя — справа не з легких.
— Так. Справа важка, вельми важка. У великих смугачів хвіст велетенської сили, і до них треба наближатися дуже обережно. Найміцніша шлюпка розлетиться в друзки від удару їхнього хвоста. Але заради такої наживи варто ризикнути.
— Великий смугач — велика здобич! — сказав один із матросів.
— І вигідна! — додав інший.
— Шкода пройти повз і не привітатися з таким китом! — підсумував третій.
Всій команді страшенно закортіло пополювати. Скільки ворвані було у цій тушці, яка зараз плавала на поверхні води так близько, що, здавалося, рукою дістати можна!
Здавалося, варто лише підставити бочки — і ворвань поллється в них широким струменем. Трохи зусиль — і трюм «Пілігрима» буде заповнено.
Піднявшись на ванти фок-щогли, матроси жадібно стежили за кожним рухом кита, і нетерплячі вигуки видавали їхні почуття.
Капітан Гуль замовк і гриз від напруження нігті. Ніби потужний магніт, смугач притягував до себе «Пілігрим» і весь його екіпаж.
— Мамо! Мамо! — вигукнув маленький Джек. — Я хочу подивитися, як влаштований кит!
— Ох, ти хочеш подивитися на кита, друже? Що ж, а чому б не потішити тебе? Чи не так, друзі? — звернувся капітан Гуль до матросів, вже не в змозі протистояти спокусі. — Людей у нас малувато… Та байдуже, якось впораємося…
— Упораємося, впораємося! — в один голос закричали матроси.
— Мені не вперше доведеться виконувати обов’язки гарпунника, — продовжував капітан Гуль. — Подивимося, чи не розучився я метати гарпун…
— Ура, ура, ура! — загукали матроси.
Розділ сьомий
Підготовка до полювання
Зрозуміло, чому поява велетенської морської тварини викликала таке збудження екіпажу «Пілігрима». Кит, який плавав посеред червоного водного поля, виглядав гігантським. Добути його і заповнити трюм корабля — спокуса неймовірна! Чи ж могли китобої проґавити таку нагоду?
Місіс Уелдон запитала капітана Гуля, чи не небезпечно в таких умовах це для команди і для нього самого.
— Ні, місіс Уелдон, — відповів капітан Гуль. — Жодної небезпеки немає. Мені не раз доводилося полювати на китів на одній шлюпці, і не було випадку, щоб я не досяг мети. Повторюю, жодної небезпеки ані для нас, ані для вас.
Місіс Уелдон заспокоїлась і припинила розпитувати.
Капітан Гуль відразу ж дав розпорядження зробити всі необхідні приготування для полювання на смугача. Він із досвіду знав, що полювання буде важким, і вирішив якомога краще підготуватися.
На «Пілігримі» була шлюпка, встановлена на кіль-блоках між грот-щоглою і фок-щоглою, ще три китобійні шлюпки: одна підвішена з лівого, інша з правого борту, а третя — на кормі, за гакабортом.