Надлюдська сила, вкладена в його слова, либонь, подіяла мов заклинання, бо важкі старовинні двері, що на них Ашер указав пальцем, раптом повільно відхилили свої масивні чорні стулки. Власне, їх розчахнув шалений порив вітру — та все одно за тими дверима й справді височіла сповита саваном фігура леді Медлін Ашер. Білі шати були поплямовані кров'ю, на всьому виснаженому тілі видніли сліди жорстокої боротьби. Якусь хвилину вона стояла на порозі, тремтячи та погойдуючись туди-сюди, тоді з тихим жалісним зойком упала вперед, в обійми свого брата й у тих несамовитих, останніх, уже смертних судомах потягла його на підлогу — бездиханним трупом, нещасною жертвою жахів, давно ним передчутих.
Ледь не збожеволівши, я кинувся геть і з тієї кімнати, і з самого замку. Отямився вже на бруківці — надворі так само з усією люттю буяла гроза. Раптом шлях мені осяяв страхітливий спалах світла. Я повернувся, шукаючи джерело дивовижного блиску. Адже позад мене був тільки величезний будинок, і я перебував у його тіні. А це сяяв призахідний місяць — повний, криваво-червоний; він тепер світив крізь тріщину в стіні, раніше ледь помітну — я про неї вже розповідав: вона йшла зигзагами від даху будинку аж до фундаменту. На очах у мене тріщина швидко розширювалась. Тут налетів ще один шалений порив урагану, і тепер уже весь місячний диск неначе вибухнув ураз переді мною. Голова моя пішла обертом — я побачив, як розсуваються могутні стіни. Розлігся страшенний, довгий-довгий гук, немов шум тисячі водоспадів, і глибокі води зловісного озера безшумно й похмуро зійшлися над уламками дому Ашерів.
Примітки
«Останній вальс Вебера» — твір німецького композитора Карла Ґотліба Рейзігера (1798-1859) з циклу «Блискучі танці».
Фюзелі (Фюсслі) Йоганн Генріх (1741-1825) — швейцарський художник-романтик, жив і працював в Англії.
... тому що ідею цю висловлювали й інші люди... — Уотсон, доктор Персіваль, Спалланцані, а особливо єпископ Ландафський (прим. автора). Уотсон Річард (1737-1816) — англійський хімік, він же єпископ Ландафський. З його праці «Нариси з хімії» По дізнався й про інших дослідників: Парсіваль Томас (1740-1804) — англійський лікар, однією з його праць була стаття про чутливість рослин; Спалланцані Ладзаро (1729-1799) — італійський учений і мандрівник, автор «Дисертації про природу тварин і рослин», у якій також потверджував наявність чутливості в рослин.
Ґрессе Жан Батіст Луї (1709-1777) — французький поет-сатирик. У вірші «Вервер» він вельми грайливо розповідає про пригоди папуги, вихованого в жіночому монастирі, в «Монастирі» пише про самотнє життя поета.
Голберг Людвіг (1684-1754) — датський письменник, стояв біля витоків нової літератури Данії. «Підземні мандри Клімма» — його сатирично-соціальний роман-утопія.
... порадники з хіромантії Роберта Флада, Жана д'Ендажіне й Делашамбра. — Флад Роберт (1574-1637) — англійський лікар, автор трактатів з алхімії та хіромантії. Д'Ендажіне Жан (XVI ст. ) — автор книг з хіромантії. Делашамбр Марен Кюро (1594-1669) — автор посібника з хіромантії.
Тік Людвіґ (1773-1853) — німецький письменник-романтик.
Еймерік Жіроннський (1320-1399) — іспанський інквізитор, автор «Посібника з інквізиції».