— Пояснюйте, — оголосила вона.
Підвівся генерал Морпурґо, кивнув підлеглому, після чого світло потьмяніло і з’явилися туманні голограми.
— Наочності можна пропустити! — гаркнула Ґледстон. — Розказуйте!
Голограми згасли, знову загорілися яскраві вогні. Морпурґо стояв наче прибитий. Глянув на свою світлову указівку, насупився і поклав її у кишеню.
— Пані Директрисо, сенатори, міністри, панове Голово та Спікере. Вельмишановні... — Морпурґо прокашлявся. — Вигнанцям вдалася несподівана нищівна атака. Їхні бойові Рої наближаються до добрих півдесятка планет Мережі.
Пожвавлення в кімнаті хвилею накрило подальші його слова.
— Планет Мережі! — горлало різноголосся.
Кричали політики, міністри, керівники галузевих підрозділів.
— Тиша! — скомандувала Ґледстон, і вмить запанував спокій. — Генерале, ви переконували нас, що жодні ворожі сили не перебувають ближче, ніж п’ять років польоту від Мережі. Як і чому все змінилося?
Генерал перехопив погляд Директриси.
— Пані Виконавча директрисо, наскільки можна зараз висновувати, всі сигнатури рушіїв Гокінґа насправді виявилися хибними цілями. Рої повимикали свої двигуни десятки років тому і лягли на нові курси, йдучи субсвітловими швидкостями...
Його знову заглушило збуджене торохтіння.
— Далі, генерале, — повторила Ґледстон, миттєво притлумивши гамір.
— Деякі Рої... мусили йти... на субсвітлових швидкостях по п’ятдесят стандартних років і більше... Їх неможливо було виявити. Нічиєї помилки тут немає...
— Яким планетам загрожує небезпека, генерале? — поцікавилася Ґледстон. Вона говорила дуже тихо, дуже спокійно.
Морпурґо подивився поперед себе в повітря, наче шукав там наочності, і знову втупився поглядом у стіл. Він стис кулаки.
— Базуючись на зафіксованих мітках термоядерних вихлипів, скоригованих у подальшому нововідкритим пеленгом рушіїв Гокінґа, наша розвідка вважає, що перша хвиля сягне Небесної Брами, Божегаю, Моря Безкрайого, Есквіта, Іксіона, Панни Ціндао-Сішуан, Актеона, Світу Барнарда і Темпі в діапазоні між наступними п’ятнадцятьма і сімдесятьма двома годинами.
Цього разу веремії ніхто не намагався загасити. Ґледстон дозволила всім упродовж кількох хвилин накричатися і виговоритися, а потім здійняла руку та взяла ситуацію під контроль.
Сенатор Колчев скочив на ноги.
— Як у біса ви дозволили цьому статися, генерале? Ваші доводи були залізобетонними!
Морпурґо тримав оборону, і в його голосі не чулося гніву у відповідь на звинувачення.
— Так, сенаторе. А ще вони ґрунтувалися на хибних даних. Ми помилялися. Протягом години заява про мою відставку лежатиме на столі у Виконавчої директриси... решта начальників об’єднаних штабів наслідують мій приклад.
— До дідька ваша відставка! — ревів Колчев. — Нас усіх незабаром повішають на опорах телепортів. Я вас про інше питаю: що в біса ви зараз робите з цим вторгненням?
— Ґабріеле, — тихо промовила Ґледстон, — будь ласка, сядь на місце. Я сама це збиралася спитати. Генерале? Адмірале? Я гадаю, ви вже розпорядилися про оборону цих світів?
Підвівся адмірал Сінґх і став поруч із Морпурґо.
— Пан-Виконавча директрисо, ми зробили все, що було нам під силу. На жаль, з усіх перелічених планет першої хвилі тільки Есквіт має армійський контингент, що розташований на місці своєї дислокації. Решту флот міг би захистити (телепортів вистачає повсюди), але його не можна розпорошувати настільки, щоб охопити всі планети. Крім того, прикро говорити, але... — Сінґх витримав паузу і підвищив голос, аби перекричати все сильніший гармидер у кімнаті. — Крім того, прикро говорити, але ми вже почали перекидати стратегічні резерви задля підсилення кампанії в системі Гіперіона. Приблизно шістдесят відсотків із двохсот одиниць флоту, які ми виділили для передислокації, або вже квантувалися в систему Гіперіона, або телепортовані на плацдарми, віддалені від їхніх оборонних позицій на периферії Мережі.
Міна Ґледстон потерла щоку. Вона раптом збагнула, що досі сидить у плащі з опущеним коміром конфіденційності. Вона розстебнула пряжку і скинула його на спинку крісла.
— Хочете сказати, адмірале, що ці планети не захищено і що ми не здатні вчасно повернути війська назад?! Я правильно зрозуміла?
Сінґх виструнчився, ніби проковтнув жердину і стояв перед розстрільною командою.
— Правильно, Директрисо.
— Що можна зробити? — перекрикуючи інших, спитала вона.
Наперед виступив Морпурґо.
— Ми використовуємо матрицю цивільних телепортів для того, щоби доправити якомога більше підрозділів Сухопутних і Десантних військ на загрожені світи, а також легку артилерію та повітряно-космічні захисні озброєння.
Тут прокашлявся міністр оборони Імото:
— Але ж без участі флоту це нічого не вирішує.
Ґледстон перевела погляд на Морпурґо.
— Це правда, — погодився генерал. — Максимум ці з’єднання будуть спроможні вести ар’єргардні бої, поки ми спробуємо евакуювати населення...
Підскочила сенатор Рішо:
— Спробуєте евакуювати населення! Генерале, вчора ви заявили, що вивозити два чи три мільйони цивільних із Гіперіона непрактично. А сьогодні ви говорите про можливість евакуювати, — вона призупинилася для консультацій із комлоґом, — сім мільярдів населення, перш ніж нам перешкодить вторгнення Вигнанців?
— Ні, — проказав Морпурґо, — ми жертвуємо військами для порятунку невеликої кількості... вибраних офіційних осіб, Перших Родин, провідних діячів громади та промисловців, потрібних для подальшого ведення війни.
— Генерале, — озвалася Ґледстон, — учора ця група санкціонувала негайну передислокацію військ ЗСГ на флот підкріплення, що мав квантуватися в систему Гіперіона. Тепер у нас проблеми з новими переміщеннями через цю ухвалу?
— Так, пан-Виконавча директрисо, — підвівся генерал Ван Зейдт, що представляв десантні війська. — Солдатів було телепортовано на транспорт, що їх чекав протягом години після ухвали відповідного рішення цього органу. Станом на п’яту тридцять за стандартним часом, — він звірився з антикварним хронометром, — майже дві третини зі ста тисяч виділених військ дісталися системи Гіперіона. Приблизно двадцять хвилин тому. Для повернення транспортів на плацдарми в системі Гіперіона та їхнього подальшого доправлення назад у Мережу потрібно від восьми до п’ятнадцяти годин.
— Скільки у нас всього військ у Мережі? — поцікавилася Ґледстон, торкнувшись пальцем нижньої губи.
Морпурґо перевів подих.
— Приблизно тридцять тисяч, пан-Виконавча директрисо.
— То ми вигребли з Мережі не тільки бойовий флот, а ще й більшість солдатів?! — ляснув долонею по стільниці сенатор Колчев.
Це не звучало як питання, тож Морпурґо не став відповідати.
Сенатор Фельдштайн зі Світу Барнарда підвелася з-за столу.
— Пан-Виконавча директрисо, моя планета... всі перелічені планети... потрібно попередити. Якщо ви не готові про це оголосити, це муситиму зробити я.