Про що ми вже говорили, припинення експорту нафти на місяць є фундаментальним питанням, що, звісно ж, не може здійснюватися поверхово. Звичайно, цей вчинок не є якимось театральним жестом, як одна з держав заявила, що припинить експорт нафти, не конкретизуючи як це збирається робити. Це реальне й серйозне питання і кожен має бути залучений до процесу прийняття рішень.
Деякі люди стверджують, що припинення експорту нафти завдасть шкоди країнам-експортерам нафти. Це не правда. Це помилковий розрахунок. Припинення експорту нафти не завдасть шкоди жителям країни. Це дасть їм перевагу вкінці. Зараз ціна нафти складає (промова 2002 – прим. перекладача) 24 чи 25 доларів за барель і за декілька днів ціна впаде до 15 або 16 доларів за барель. Ви можете побачити, як драматичне коливання цін на нафту завдає шкоди народу. Це тому, що хтось інший тримає у руках владу. Зупиненням експорту нафти на один місяць, нація продемонструє свою ініціативу. Мусульманські держави та їх народи покажуть свою здатність діяти проти міжнародної диктатури та проти волі тих грабіжників, що покладають лише на силу і багнети. Вони повинні це зробити. Цей вчинок є неминучим.
Звісно, деякі держави зайняли правильну позицію з цього питання. Сирія та Ліван міцно стоять на правильному шляху. Усі мусульманські держави, а також країни-виробники та країни-експортери нафти повинні зрозуміти важливість цього історичного обов’язку. Історія оцінить їхні рішучі вчинки. Навіть сьогодні їх оцінять. Сьогодні народи роблять висновки щодо своїх урядів та їх щирості і співчуття на основі їхніх вчинків.
На мене справила враження одна річ, яку арабські країни здатні робити, це заохочувати нафтових експортерів використовувати свою нафту в якості зброї. Західний аргумент, що нафта не повинна використовуватись як зброя, хибний. Нафта належить країнам, які повинні використовувати її на свою користь. Американці використовують пшеницю та харчові продукти в якості зброї і продовжують це робити у багатьох куточках світу. Чому ісламські та арабські країни не повинні мати такого права? На один місяць, як символічний акт, вони повинні припинити експорт нафти до всіх країн, що мають добрі відносини із Ізраїлем. Сьогодні світ залежний від нашої нафти, потрібної для трьох життєво важливих елементів: світла, електроенергії та тепла. Якщо ми не будемо постачати їм нафту, їхні заводи перестануть працювати і вони не матимуть світла і тепла. Хіба це дрібниця? Арабські держави повинні зробити це для себе. На один місяць – а не назавжди – вони повинні зробити це як символічний акт у підтримку палестинців. Це буде потрясіння для світу. Це те, що арабські держави можуть зробити.
Обов’язок мусульманських держав: розірвати усі відносини з Ізраїлем
Це обов’язок усіх держав. Сьогодні палестинська нація має певні легітимні очікування від ісламської умми та від мусульманських держав. Сьогодні велика ісламська умма очікує від ісламських держав – особливо від арабських – розірвати їхні відносини із окупаційними, пригноблюючими та презирливими сіоністами. Повторюю, сіонізм показав свою справжню природу. Повторюю, він показав, що не розуміє нічого, окрім примусу, логіку примусу, думок про примус та залякування.
Політичне, фінансове та пропагандистське сприяння
Сьогодні палестинська нація піднялася. Поки палестинська нація була сплячою, її доля була такою, як була. Але тепер, коли нація прокинулась, її чекає перемога. Цей джігад може тривати дуже довго, але перемога беззаперечна. Якщо ми відмовимось допомагати їм, тоді Аллах Величний надихне інші нації допомагати їм. Сьогодні це наш обов’язок і ми сподіваємось, що зможемо виконати його. Сьогодні ісламські держави мають обов’язок сприяти їм та надавати політичну та пропагандистську допомогу. На щастя, цьогорічний день Кудс показав, що народи упевнено тримають свою відповідальність в усьому світі ісламу.
Значення відповідальності урядів
Я щиро вдячний нашому рідному народові, за його щиру масштабну присутність на зібраннях у день Кудс. Нації світу виражають свою огиду [до Ізраїлю] як тільки можуть, але це повинно перенестися на дії їхніх урядів. Мусульманські уряди повинні відчути, що вони відповідальні в цьому відношенні.
Уникнення нормалізації відносин із сіоністським режимом: необхідність для ісламських держав
Інтрига, якою слідують американці, сіоністи та деякі їхні союзники, йде до того, що їх чекає поразка в Газі. Вони намагаються переконати деякі ісламські та регіональні держави нормалізувати свої відносини із сіоністським режимом, однак ці держави не мають погоджуватись на приниження. Ісламські держави не повинні нормалізовувати свої відносини із деспотичним та окупаційним сіоністським режимом – який є загрозою для цілого регіону та усіх націй і держав – під різними приводами задовольняти Америку. Вони не повинні посміхатися до цього режиму через Америку: цей вартий осуду вчинок є причиною того, що ті, хто нормалізував свої відносини із сіоністським режимом, приховують це від інших, принаймні на початку. Вони приховують це тому, що воно варте осуду. Замість того, щоб приховувати ганебні вчинки, слід уникати їх. Дякувати Аллаху, демонстрації на день Кудс проходитимуть зі зростаючим ентузіазмом.