… З однієї сторони, окупанти ставлять клеймо терористів повстанським рухам народів Палестини, Лівану та інших країн світу. З іншої сторони, вони таємно керують брутальним сектантським та етнічним тероризмом у країнах регіону.
Відповідальність паломників хаджу в питанні Палестини
Паломники хаджу, а також брати й сестри, які зібрались разом навколо Будинку Бога з усього світу, повинні зробити церемонію хаджу авраамічною та ісламською обговоривши проблеми й негоди мусульман, просуваючи сутнісне вчення ісламу, обмінюючись думками про велику відповідальність мусульман у нинішню еру та намагаючись створити єдність серед мусульман – що є головною умовою вбереження мусульман від кігтів імперії багатства, примусу та глобальної гегемонії.
Гасло стирання ракової пухлини Ізраїлю – яке було запропоноване нашим великодушним імамом Хомейні, великим ісламським лідером – слід гучно проголошувати проти волі тих, хто любить політичні ігрища та схильний до компромісу. І цей слоган варто включити до популярних мусульманських вимог під час церемонії хаджу.
Проблеми ісламського світу повинні дискутуватися під час хаджу. Після потреби бути готовим захистити іслам та колективну ідентичність мусульман, другою важливою проблемою мусульман є питання пригноблених і воюючих націй, що були розорені та придушені рукою гріха, куфру (невіри – прим. перекладача) і пихатості. Ці нації змушені жити в найбільш складних умовах. Пригноблена палестинська нація є яскравим цьому зразком. Палестинці виселені зі своєї батьківщини на 40 років (промова 1989 – прим. перекладача) або живуть як іноземці у своїй країні. Це болюча рана, що була завдана тілу ісламської умми багато років тому. Ця рана була організована колоніальними та антиісламськими державами і завдана світу ісламу злочинними руками сіоністів.
Рана дає про себе знати щодня. І так повели себе міжнародні організації та деякі європейські держави. Отже, група мусульман була пригнічена й вони очікують, що одного дня їх можуть вбити. Що мусульмани повинні робити у цьому відношенні? Чи є якесь рішення окрім хаджу? Фактор, що змушує нахабні сили тремтіти від страху, це маси. Інакше, це не матиме значення, якщо декілька урядів зберуться разом на певній конференції, що проходить на кінці світу, й прийматимуть рішення. Вони нікого не турбують. Навіть якщо вони приймуть сотню резолюцій, це не матиме значення. Хіба це не доказ, що так багато резолюцій проти окупантів сіоністів були прийняті в обрізаному вигляді? Це означає, що ті резолюції цілком даремні. Фактор, який справді лякає та зупиняє нахабні сили, це присутність народу. Яка нагода може бути кращою, аніж хадж? Під час хаджу два мільйони мусульман з усіх ісламських країн збираються разом. Якщо ви запитаєте кожного з них: «Що ви відчуваєте із приводу Горажде (місто у Боснії, де протягом Боснійської війни 1992-1995 точилися бої між сербами та боснійцями – прим. перекладача)?», він вам відповість: «Я хочу поїхати у Горажде і захищати мусульман, які там живуть.» Хіба не жаль втратити таку общину? Хіба не жать втратити таку чудову спільноту, що має так багато благословень і врятувала життя стільком мусульманам? Але чи є це спробою політизувати хадж?
Відповідальність Організації ісламського співробітництва: захищати Палестину
Сьогодні Організація ісламського співробітництва – чиїм обов’язком та філософією існування є захист Палестини – має обов’язок до спротиву. Вона повинна мобілізувати ісламський світ проти цього віроломного кроку сіоністів та їх прибічників. Не зважаючи на різницю, яка є між ними, більшість пихатих західних урядів мають одну спільну рису: вони підтримують сіоністський режим.
ЧАСТИНА
IV
. ЗЛОЧИНИ
Злочини в Газі
З іншої сторони, злочини, вчинені сіоністськими злочинцями протягом історичних подій у Газі – вбивства цивільних, знесення житлових будинків, саджання на палю немовлят, бомбардування шкіл та мечетей, використання фосфорних бомб та іншої незаконної зброї, блокування поставок їжі, ліків, палива та інших життєво важливих речей, що продовжуються майже два роки (промова 2009 – прим. перекладача) та численні інші злочини – довели, що варварська і злочинна природа лідерів фальшивої сіоністської держави не змінилися щонайменше із перших десятиліть катастрофи в Палестині. Точно така ж політика і така ж брутальна й безжальна природа – яка спричинила трагедії, що сталися у Дейр-Ясіні, Сабрі й Шатілі – продовжує правити темними серцями й думками сьогоднішнього тагуту (поклоніння окрім Бога – прим. перекладача). Звичайно, технологічна перевага зробила такі злочини більш різноманітними й більш трагічними.