Атака на Палестину та роздмухування розбрату як помста за Хезлоллу
Те, що сталося в Палестині частково є наслідком спроби Ізраїлю компенсувати ту ганьбу, якої він зазнав у Лівані. Левова частка цього тиску, цих щоденних убивств у Палестині, цих атак у різних місцях – чи то на східному узбережжі, чи то в Газі – це відбувається через ганьбу, якої вони зазнали, й вони хочуть скинути уряд Хамасу. Я хочу звернути увагу наших палестинських братів на те, що ми разом з палестинським народом як і усі мусульманські народи будемо турбуватися про те, щоб не перевести конфронтацію між народом і окупантами в конфронтацію між народами. Це те, чого прагне ворог. Ворог намагається нацькувати палестинців проти палестинців, та іракців проти іракців. Кожен має бути пильним щодо цього. Сьогодні єдність є найважливішою потребою народу Палестини та в інших частинах світу також.
Ізраїльський задум за фасадом здійснюваних злочинів
Вони хочуть прояснити для світової громадськості дві речі. Першою є те, що ця ракова пухлина (тобто Ізраїль – прим. перекладача) повинна бути збережена за будь-яку ціну. Друге, у чому вони намагаються переконати світ, що мають місце примус та залякування і що їх не турбує що про них говорять. Іншими словами, вони намагаються переконати світову громадськість в тому, що ніякі міркування та ніякі дії не будуть ефективними проти американських багнетів та військової сили.
Звичайно, поки що вони переможені, незважаючи на всі ці удавання сили, вони не досягли своєї цілі. Чому? Тому що Палестина не здалася. Вони хочуть примусити палестинську націю здатися шляхом тиску, вбивств, брутальності, а також тупотінням на всіх світових маніфестаціях. Вони хочуть, щоб палестинська нація здалась безумовно й забула про свої легітимні вимоги. Але поки що вони не досягли успіху. Всупереч думці Америки та Ізраїлю, примус не працює. Працює сила духу та віра людей, котрі мають сказати останнє слово з усіх питань і з цього питання також.
Повна підтримка Заходу ізраїльських злочинів
Звичайно, Америка та західні держави відкрито виражають повну підтримку Ізраїлю, який відверто порушує міжнародні конвенції. Ці держави показують світові, що вони використовують міжнародні конвенції та організації в якості інструментів. Вони лише використовують ці міжнародні конвенції та організації для просування власних інтересів та не мають поваги до них. Немає сумніву, що Ізраїль зміг би вижити без економічної, політичної та пропагандистської підтримки наддержав. Отже, Америка є співучасником усіх цих злочинів Ізраїлю.
Іще з часу появу ракової пухлини сіонізму в цьому регіоні, західні держави працювали в колаборації із сіоністським режимом. Для Ізраїля була поставлена задача захищати інтереси західних держав у ісламському регіоні. Іншими словами, обов’язком Ізраїлю є тримання ісламських країн у постійному занепокоєнні, становлячи загрозу для їх безпеки, так що вони не можуть об’єднатися і створити серйозну й злагоджену коаліцію, таким чином перешкоджаючи їм використовувати свої можливості, багатство та людські здібності задля просування своїх інтересів. Це було відповідальністю західних держав робити все для збереження цієї ракової пухлини в регіоні. Звичайно, сьогодні цю роль переважно відіграє Америка.
Помилка Хосні Мубарака під час облоги Гази
Наприклад, народ Єгипту бачив, що їхній лідер здійснював найбільші й найогидніші злочини для Ізраїлю. Якби Хосні Мубарак не співпрацював з Ізраїлем у випадку облоги Гази, Ізраїль не зміг би так натиснути на народ Гази. Ізраїль не зміг би вчинити того злочину без його підтримки. Однак Хосні Мубарак втрутився й допоміг Ізраїлю заблокувати дорогу в Газу. Тоді вони зрозуміли, що народ Гази прокопав тунелі під землею. Для того, щоб не дати пригнобленому народу Гази скористатися цими тунелями, вони збудували сталеву стіну навколо них, яка входить у глибину на 30 метрів і перерізає тунелі. Хосні Мубарак був тим, хто зробив це. Народ Єгипту бачив ці речі, й тому це ранило його гордість. Подібні речі траплялися і в інших країнах.
Якби Хосні Мубарак не допомагав Ізраїлю в питанні Гази, вони б не змогли взяти Газу в облогу. Палестинці узяті в облогу в Газі – й вони вже чотири роки під облогою (виступ 2011 – прим. перекладача). Під час 22-денної війни палестинські чоловіки, жінки й діти були спалені на смерть ізраїльтянами, а їхні домівки зруйновані. Проте вони не пустили гуманітарні конвої щоб допомогти цим людям. Не лише народ Єгипту, але також люди з інших країн – включаючи нашої – хотіли допомогти їм через Єгипет, але Хосні Мубарак не дозволив. Такою була ситуація в Єгипті й це розчарувало людей. Народ Єгипту принижений тим, що діючий уряд підтримує Ізраїль і сліпо підкоряється Америці. Це головна причина руху. Єгиптяни – мусульмани.