Люди зі стандартним мисленням у цій точці розмірковувань впиралися в когнітивний бар’єр, а щоб обійти його, потрібно було зробити парадоксальний хід. На борту гелікоптера зібралися найкращі уми людства, які не вперше стикалися з подібними викликами, як-от Цао Бінь — він завжди виділявся креативним підходом до виконання завдань. Учений-фізик із науковою кар’єрою, що розтяглася на три сотні років, він легко пригадав, що ще в докризові часи дослідники змогли в лабораторних умовах знизити швидкість світла до 17 м/с — це навіть повільніше за перегони на велосипедах. Звісно, подібний експеримент не був тотожним зниженню швидкості світла у вакуумі, але принаймні давав підстави вважати наступні припущення менш неймовірними.
Нехай людству вдасться знизити швидкість світла до десятитисячної від константи у вакуумі — 30 км/с: який із цього зиск і яким чином це пов’язано з чорними дірами?
Здається, жодної суттєвої різниці й користі не видно… Ні, чекайте!
— Шістнадцять цілих і сім десятих! — заволав Цао Бінь. Вогонь, який струменів із його очей, швидко запалив погляди присутніх.
16,7 км/с — значення третьої космічної швидкості у Сонячній системі. Не досягнувши цієї швидкості, ви не зможете залишити її межі.
Те саме стосується й світла.
Якщо швидкість світла у вакуумі всередині Сонячної системи опуститься нижче значення у 16,7 км/с, світло не зможе здолати силу тяжіння Сонця й Сонячна система для спостерігача перетвориться на чорну діру[24].
Оскільки ніщо не здатне рухатися зі швидкістю, більшою за швидкість світла, то у випадку неможливості самого світла залишити горизонт подій Сонячної системи ніщо інше також не матиме такої можливості. Сонячна система стане повністю ізольованою від решти Всесвіту і перетвориться на абсолютно замкнений світ.
І до того ж абсолютно безпечний для решти Всесвіту.
Незрозуміло, як віддалені спостерігачі сприйматимуть чорну діру, створену в Сонячній системі внаслідок зниження швидкості світла, але існують лише два варіанти: для більшості з них Сонячна система заміститься чорною дірою, але для технологічно просунутих спостерігачів розпізнати подібну мімікрію не становитиме труднощів, останні швидко збагнуть, що цивілізація таким чином транслює послання миру.
Таким чином, далека зірка — слабко видима світна плямка на нічному небі — перетвориться на безпечну систему. Усі, хто погляне на неї, завважать: так, вона не загрожує нашому існуванню. Отак удалося вирішити раніше нерозв’язну задачу.
Послання миру до Всесвіту стало реальністю.
Інтерпретація Моря ненажер, яке відділяло Королівство без оповідок від решти світу, вже не потребувала супровідної метафори, бо її значення було очевидним.
Пізніше люди почали називати зону космосу зі зниженою швидкістю світла Чорним доменом. Порівняно зі звичною чорною дірою, де швидкість світла не змінювалася, Чорний домен мав значно більший радіус Шварцшильда й містив усередині не синґулярність простору-часу, а доволі велику ділянку простору.
Гелікоптер продовжував летіти понад хмарами, хоча вже минула 11-та година вечора. Сонце повільно сідало, залишаючи на обрії тонку палаючу смужку, яка освітлювала кабіну. У теплих золотавих променях призахідного сонця люди намагалися уявити життя у світі, де швидкість світла становить лише 16,7 км/с, і збагнути, яким тоді здаватиметься захід світила.
Зрештою, більша частина текстів казок Юнь Тяньміна була розшифрована, проте залишався один образ, який не отримав гідного тлумачення: магічні картини Вушка голки. Жоден з інтерпретаторів не зміг запропонувати ані влучної дворівневої, ані супровідної метафори. Деякі тлумачі припускали, що магічні картини можуть бути ще однією супровідною метафорою для Москстраумена, символізуючи горизонт подій чорної діри, оскільки з точки зору зовнішнього спостерігача будь-який предмет, що потрапляє у чорну діру, ніколи не перетне горизонту подій — це нагадувало процес вмальовування в картину. Проте більшість спеціалістів не погоджувалась із подібною інтерпретацією. Приховане значення Москстраумена насправді вельми очевидне, і Юнь Тяньмін уже використав Море ненажер як супровідну метафору. Додаткової не вимагалося.
Ця метафора так і залишилася непізнаною. Як і втрачені руки Венери Мілоської, таємницю картин Вушка голки поглинула вічність. Але зважаючи на те, що ця деталь була поворотною для сюжету всіх трьох казок, та оцінюючи її елегантну нещадність, вишукану жорстокість й естетичну смерть, її можна сприймати як натяк на велику таємницю життя та смерті.
Витяг із «Минулого поза часом»: Три шляхи порятунку цивілізації Землі
І. Проєкт «Бункер».
Цей план за оцінками мав найбільші шанси на успішну реалізацію. Він повністю спирався на опановані технології і не вимагав пошуку нових знань. Його навіть можна було розглядати як природне продовження розвитку людської цивілізації. Навіть без загрози нападу за теорією Темного лісу людство у своєму поступі досягло потреби в масштабній міграції до околиць Сонячної системи. Проєкт «Бункер» просто сильніше концентрував зусилля на згаданому процесі й ставив чіткішу мету.
Цей варіант розробило людство самостійно, він не згадувався у посланні Юнь Тяньміна.
ІІ. План «Чорний домен».
Пропонувалося перетворити Сонячну систему на чорну діру зі зниженою швидкістю світла, тим самим передавши послання миру до Всесвіту. Це був технічно найскладніший план, бо передбачав необхідність зміни фундаментальної константи Всесвіту у величезному просторі радіусом 50 астрономічних одиниць (близько 7,5 мільярда кілометрів).
Однак у разі успішної реалізації «Чорного домену» цивілізація Землі отримує найкращі шанси на захист та виживання. Подальші дослідження також виявили, що, окрім гарантій ненападу завдяки посланню миру, сам Чорний домен слугує ефективним захисним бар’єром. Елементи ураження, такі як фотоїди, мусять рухатися з високою швидкістю, аби мати високу потужність для знищення, а у разі потрапляння до зміненої ділянки простору їхня швидкість одразу значно перевищить локальну швидкість світла. Відповідно до теорії відносності такі елементи, потрапивши у нову ділянку простору, мають підкоритися тутешнім законам фізики і рухатися з новою, нижчою, швидкістю. Щойно вони перетнуть уявну межу, їхня величезна кінетична енергія має перетворитися на значну масу. Маса тієї частини елемента ураження, яка першою потрапить у зону низької швидкості світла, різко збільшиться, а її швидкість миттєво впаде; натомість інша частина, яка ще перебуватиме в зоні нормальної швидкості світла, влетить у першу частину на великій швидкості, повністю знищивши елемент ураження. Згідно з розрахунками, навіть надміцний об’єкт, виготовлений із матеріалів із сильною ядерною взаємодією, як-от Краплина, буде повністю зруйновано під час проходження через межу Чорного домену. Тож інколи Чорний домен також називали «космічним сейфом».
Не слід було забувати про ще одну перевагу цього плану: серед трьох варіантів лише він не вимагав відправлення людства у глибокий космос і міг забезпечити тривале проживання у звичному земному світі.
Але за це земна цивілізація мусить заплатити величезну ціну: Сонячна система опиниться повністю ізольованою від решти Всесвіту, що еквівалентно зменшенню діаметра Всесвіту з 16 мільярдів світлових років до 100 астрономічних одиниць. Яким буде життя у світі, де швидкість світла становитиме 16,7 км/с, досі невідомо, але можна бути певним, що електронні та квантові комп’ютери зможуть працювати лише з надзвичайно низькою швидкістю, що може запустити регрес людської цивілізації аж до рівня низькотехнологічного суспільства. Подібні технологічні обмеження будуть більшими, ніж накладені свого часу софонами. Тож надсилання послання миру шляхом реалізації плану «Чорний домен» є певною мірою завдаванням технологічних самопошкоджень цивілізації, що матиме наслідком неможливість вирватися за межі створеної власноруч пастки низької швидкості світла.
ІІІ. Проєкт побудови кораблів, здатних рухатися зі швидкістю світла.
24
Якщо швидкість світла у вакуумі опуститься нижче за третю космічну швидкість, то радіус Сонячної системи стане меншим за радіус Шварцшильда, тобто радіус сферичного тіла, за якого його друга космічна швидкість дорівнює швидкості світла. При стисненні об’єкта у кулю з радіусом, що дорівнює радіусу Шварцшильда або менший за нього, відбувається незворотний гравітаційний колапс, тобто об’єкт перетворюється на чорну діру. —