Чен Сінь легко збагнула глибокий зміст невимовленого й справжній підтекст цієї чайної церемонії.
Але чергова зустріч повернула Чен Сінь до суворої реальності.
Наступного дня після відвідин Томоко до неї завітали шестеро людей із минулого. Усі вони були чоловіками віком від 45 до 68 років і так само претендували на те, щоб стати другим в історії людства Мечоносцем. Порівняно з першими роками Епохи стримування дедалі менша кількість людей виходила зі стану гібернації, проте їх чисельність ще лишалася досить значною, щоб створювати специфічний прошарок у соціумі. Для всіх цих людей інтеграція в сучасне суспільство виявилися значно складнішою, ніж для пробуджених у останні роки Епохи кризи. Більшість із пробуджених зараз чоловіків, свідомо чи несвідомо, намагалися надати своїй зовнішності жіночих рис задля швидшої адаптації у фемінізованому суспільстві. Проте жоден із шести візитерів не пристав на це, вперто дотримуючись звичних їм чоловічих вигляду й поведінки. Якби Чен Сінь зустрілася з цими людьми кілька днів тому, то почувалася б цілком комфортно в їхньому оточенні, проте зараз уже з’явилося відчуття пригнічення.
Очі цих людей не випромінювали звичного для цієї епохи світла, а істинні помисли ховалися за натягнутими масками. Чен Сінь не полишало відчуття, буцім вона опинилася перед міським муром, складеним із шести холодних, міцних каменів. Стіна, шорстка й загартована роками випробувань, була просочена холодною рішучістю не цуратися кровопролиття й смертей за потреби.
Чен Сінь отримала можливість висловити свою вдячність одному з кандидатів, який викликав поліцію, чим урятував їй життя. Ним виявився 48-річний чоловік на ім’я Бі Юньфен, який до гібернації працював інженером-конструктором на побудові найбільшого у світі прискорювача заряджених часток. Як і Чен Сінь, його відправили в майбутнє для забезпечення безперебійної роботи прискорювача, коли його знову можна буде використовувати після зняття блокади софонів. На жаль, жоден збудований у минулому прискорювач не зберігся до Епохи стримування.
— Сподіваюся, я зробив правильний вибір, — сказав Бі Юньфен, вочевидь намагаючись здаватися дотепним, проте ані Чен Сінь, ані інші не оцінили його намагань.
— Ми прийшли всі разом, аби переконати тебе не брати участі у відборі на посаду Мечоносця, — відверто мовив 34-річний Цао Бінь, наймолодший серед кандидатів. На початку Трисоляріанської кризи він був колегою славетного Дін Ї, але коли світ дізнався про блокування софонами досліджень із використанням прискорювачів, Цао Бінь висловив думку, що фізика перетворюється на суто теоретичну дисципліну без можливості експериментальної перевірки припущень, і вирішив скористатися гібернацією, допоки блокаду не буде знято.
— Якщо я братиму участь, то, на вашу думку, маю шанси на перемогу? — запитала Чен Сінь. Після повернення з гостин у Томоко ця думка не полишала її голови, через що вона не спала майже до ранку.
— Якщо ти не відступишся, то, швидше за все, отримаєш цю посаду, — відповів Іван Антонов, наступний за віком кандидат — миловидний 43-річний обдарований росіянин, який ліг у гібернацію через невиліковну хворобу, а до того став наймолодшим віце-адміралом в історії та обіймав посаду заступника командувача Балтійського флоту.
— Я маю хороші завдатки для успішного стримування? — з усмішкою запитала Чен Сінь.
— Не можна заперечувати наявність певних рис. У минулому ти була офіцером АСР — агентства, яке впродовж останніх двох століть провело велику кількість успішних розвідувальних операцій проти Трисоляриса й навіть попереджало флоти Сонячної системи про ймовірність атаки Краплини напередодні Битви Судного дня. На жаль, тоді до цих рекомендацій не дослухалися. Зараз АСР має таємничий ореол легендарної організації, що само собою значно підвищує твої шанси на обрання. Крім того, ти єдина людина, яка володіє іншим світом, що також додає тобі балів на порятунок цього світу. Хай як нелогічно це звучало б, однак у суспільстві зараз панують саме такі думки…
— Краще я поясню, у чому справа, — перебив Антонова лисий підстаркуватий чоловік. Його звали Ей Джей Гопкінс, або принаймні так він себе називав. Усі його особисті дані до дати пробудження були втрачені, до того ж він навідріз відмовився розкривати будь-яку іншу інформацію про себе, навіть не переймаючись вигадуванням якоїсь правдоподібної легенди, чим сильно завадив отриманню громадянства. Але таємничість його біографії додавала йому чимало плюсів, тож саме він на пару з Антоновим вважалися найбільш обдарованими в мистецтві стримування. — Суспільство бачить ідеальним Мечоносцем того, хто поєднує в собі дві чесноти: здатність лякати Трисолярис і разом із тим не навіювати жаху на всіх цих дівчат і фемінізованих недочоловіків. Але оскільки це взаємовиключні умови, то вони схиляються до кандидатур, які менше лякають людство. Тебе вони бояться менше, бо ти — жінка, ще й гарненька, немов ангел у плоті. Ці зніжені мамині синки ще наївніші за дітей із минулого — вони не здатні зазирнути вглиб речей… Зараз вони всім кагалом вважають, буцім події розвиваються якнайкраще, ми вже майже досягли всесвітньої гармонії й незабаром зіллємося з трисоляріанами в приступі загальної любові. Тож стримування стає дедалі менш важливим, і меч варто передати в чиїсь більш лагідні й ніжні руки.
— А хіба не саме це відбувається? — запитала Чен Сінь. Її дещо образив зверхній тон Гопкінса.
Шестеро чоловіків, не відповівши на запитання, мовчки перезирнулися. Їхні погляди стали ще похмурішими й холоднішими. Стоячи між ними, Чен Сінь відчула, немов упала на дно глибокого колодязя. Вона здригнулася.
— Дитино, ти не підходиш на роль Мечоносця, — вимовив найстарший із присутніх, 68-річний колишній заступник Міністра закордонних справ Південної Кореї. — Ти не маєш політичного досвіду, та й життєвий досвід, враховуючи твої молоді літа, в тебе вкрай незначний. Ти не здатна правильно оцінювати ситуацію, а також не наділена необхідними Мечоносцю психологічними рисами. Ти не маєш нічого за душею, крім доброти й почуття відповідальності.
— Я не вірю, що ти прагнеш для себе такої долі. Ти ж маєш знати, чим доведеться пожертвувати, — порушив мовчанку останній із кандидатів, у минулому досвідчений адвокат.
Чен Сінь не знайшла, що відповісти на цей закид. Вона щойно сама дізналася про обставини життя чинного Мечоносця Ло Цзі протягом всієї Епохи стримування.
Після того як шістка кандидатів пішла, АА запитала в Чен Сінь:
— На мою думку, життя Мечоносця не можна назвати нормальним. Це швидше схоже на довічні пекельні муки. Чому ці чоловіки з минулого настільки жадають цієї посади?
— Мати можливість одним порухом пальця вирішити долю людства й іншого світу — мрія багатьох тогочасних людей. Багато хто поклав усе життя, щоб хоча б трохи наблизитися до отримання такого статусу. Вони одержимі цією ідеєю.
— А як щодо тебе: ти так само одержима цим прагненням?
Чен Сінь не відповіла. Зараз відповідь вже не здавалася настільки простою.
— Мені важко збагнути, наскільки чорна душа в цієї людини. Він справжній псих і маніяк! — АА, вочевидь, говорила про Вейда.
— Він не найнебезпечніший, — заперечила Чен Сінь.
І це було правдою: він навіть не намагався глибоко приховати порочність своєї натури. Звичні щоденні маски й майстерність у викривленні думок, такі властиві людям минулого, цілком незбагненні для АА та її сучасників. Що приховують за своїми беземоційними холодними масками шестеро кандидатів? Чи є серед них інші Є Веньцзє або Чжан Бейхай? Чи значно правильнішою буде зловісна думка: скільки осіб із цих шести точно такі ж?
Чен Сінь побачила, як чарівний довколишній світ перетворюється на красиву мильну бульбашку, яку несе на гострі шипи, й будь-який, навіть випадковий, контакт миттєво призведе до вибуху.
За тиждень Чен Сінь завітала до штаб-квартири ООН, щоб узяти участь у церемонії передачі права власності на дві планети зоряної системи DX3906.