Выбрать главу

Якщо мені пощастить у майбутньому, я обов’язково засную компанію з виробництва цього напою, який, безумовно, буде затребуваним на ринку.

Ху Вень засумнівався:

Чи є на світі щось менш питне, ніж оця бурда?

Тяньмін не залишився в боргу:

А як щодо алкоголю? Чи тютюновий дим — приємніша річ? Навіть кока-кола має мерзенний смак, коли куштуєш її вперше. Усе це — питання звички.

— Друже, та розмова повністю змінила моє життя! — Ху Вень обійняв Тяньміна за плечі, відкрив упаковку й вийняв бляшанку з напоєм. На її зеленій поверхні були зображені просторі пасовища. Напій називався «Зелений шторм».

Ху Вень потягнув за кільце й подав бляшанку товаришу. Зробивши перший ковток, Тяньмін відчув добре знайомий гіркий присмак запашних трав і неначе захмелів. Він заплющив очі й немов поринув у минуле, в той дощовий день, коли поруч сиділа Чен Сінь…

— Це оригінальний рецепт, варіант для масового ринку солодший, — сказав Ху Вень.

— І це добре продається?

— Пречудово! Зараз основна складність полягає у високій собівартості сировини, не думай, що ця трава аж така дешева. Поки виробництво не стане масовим, собівартість зелені перевищує вартість фруктів чи горіхів. Крім того, в траві багато шкідливих інгредієнтів, і обробка до прийнятного рівня — складне завдання. Однак перспективи дуже хороші. Є багато товстосумів, готових вкладатися у виробництво. Huiyuan Juice[9] навіть розглядає можливість придбати мою компанію. Але хер їм.

Тяньмін мовчки роздивлявся Ху Веня — колись випускника з дипломом аерокосмічного інженера, а тепер підприємця й власника бізнесу з виробництва прохолоджувальних напоїв. Він — людина, яка власноруч керує долею, слугує дороговказом для інших. А Тяньміну лишається хіба що звести рахунки з життям — він програв і опинився на узбіччі.

— Друже, я тобі винен, — просто сказав Ху Вень, простягнувши йому три кредитні картки разом із папірцем. Роззирнувшись довкола, він прошепотів прямо у вухо: — Тут три мільйони юанів, пін-код написаний на папірці.

— Я ж не подав заявки на патент, — відказав Юнь Тяньмін.

— Але ідея була твоєю. Без тебе «Зеленого шторму» не існувало б. Нехай юридично нічого й не оформлено, але візьми ці гроші. По-товариськи я завжди був тобі винен.

— За законом ти мені нічого не винен.

— Просто візьми. Тобі вони зараз будуть геть не зайвими.

Тяньмін більше не сперечався. Хоча сума для нього була просто шаленою, він анітрошки не хвилювався. Гроші вже не здатні врятувати його життя, справа не в сумі. Однак останній промінь надії все ще жеврів у його душі: щойно Ху Вень пішов, Тяньмін одразу попрямував на консультацію.

Його лікаря Чжана на місці не виявилося, тож він витратив чимало часу, щоб потрапити на прийом до заступника головного лікаря — світила вітчизняної онкології. Тяньмін без недомовок запитав, чи залежить успішність його лікування від товщини гаманця, і якщо так, то які шанси на одужання?

Прочитавши в комп’ютері медичну картку Юнь Тяньміна, старий лікар похитав головою й відповів, що рак легенів метастазував чи не в усі життєво важливі органи. Оперативне втручання на такій стадії вже неможливе, тож лишається тільки консервативне лікування — хіміо- й променева терапія. Успішність лікування не залежить від грошей.

— Молодий чоловіче, пам’ятаєте приказку: «Лікарю до снаги вилікувати лише виліковне, Будда здатен врятувати від циклу переродження лише тих, хто цього прагне».

Надії більше не було, тож Тяньмін того самого дня заповнив папери на евтаназію й передав їх лікарю Чжану. Несподівано той почав ховати очі й, здавалося, страждав від внутрішнього морального конфлікту. Зрештою, опанувавши себе, він запропонував припинити курс хіміотерапії — подальші страждання від побічних ефектів позбавлені сенсу.

Єдине, що залишилося зараз, — якнайліпше витратити отримані гроші. Здоровий глузд підказував, що гроші слід було віддати батькові; потім вони перейдуть у спадок родичам, але це було все одно, що просто подарувати їх сестрі. Юнь Тяньмін не хотів цього робити — він уже згодився померти, як вона того воліла, й відчував, що більше нічого їй не винен.

То може, здійснити якусь заповітну мрію? Було б непогано вирушити в навколосвітню подорож на шикарному океанському лайнері на кшталт «Куїн Елізабет ІІ». Грошей мало б вистачити, але стан здоров’я залишає бажати ліпшого, і йому може банально не вистачити часу. Дуже прикро. Як було б чудово лежати на залитій сонцем верхній палубі, спостерігати за морськими хвилями й пригадувати життя. Чи дощового дня сидіти на березі невеличкого озера в далекій чудернацькій країні й жбурляти камінці в розбурхану дощовими краплями воду…

Він знову згадав Чен Сінь; останніми днями спогади про неї дедалі частіше зринали з глибин пам’яті.

Тієї ночі Тяньмін дивився випуск новин по телевізору. Одне з повідомлень було таким:

На 12-й сесії Ради оборони Землі ООН було ухвалено Резолюцію №479, якою вводився в дію проєкт «До зірок». На базі Програми розвитку ООН, Програми ООН із довкілля та ЮНЕСКО було створено спеціальний комітет із реалізації проєкту з повноваженнями по всьому світу.

Сьогодні вранці відбувся офіційний запуск веб-сайту проєкту «До зірок» китайською мовою, який ознаменував початок реалізації програми в Піднебесній. За словами очільника представництва ПРООН у Пекіні, проєкт прийматиме заявки від фізичних та юридичних осіб, але не розглядатиме заявок неурядових організацій…

Тяньмін відчув, як його серце переповнює відчуття тепла, тож він одягнувся й вийшов із палати. Сказав медсестрі, що хоче подихати свіжим повітрям, але оскільки вже після відбою погасили світло, вона відмовилися випускати його надвір. Тож він повернувся до напівтемної палати, розсунув занавіски й відчинив вікно, чим викликав невдоволене бурмотіння нового сусіда по палаті, який зайняв ліжко старого Лі.

Юнь Тяньмін підняв очі до неба. Попри те що міський смог заховав панораму нічного небосхилу, він зміг роздивитися поодинокі срібні полиски нічних світил і нарешті вирішив, що робити з грошима.

Він подарує Чен Сінь зірку.

Витяг із «Минулого поза часом»: проєкт «До зірок» — прояв інфантилізму на початку Епохи кризи

Перші два десятиліття Епохи кризи відзначилися багатьма подіями й учинками людства, логіку яких збагнути однаково важко як тоді, так і сьогодні. Історики зійшлися в оцінці того часу як класичного прояву інфантилізму на початку Епохи кризи.

Згідно з усталеною точкою зору, вважається, що ці події обумовлені настанням безпрецедентної загрози виживанню людської цивілізації, й вказаний факт, безумовно, може пояснити вчинки кожної окремої особи. Проте настільки просте пояснення не годиться, для того щоб зрозуміти глобальний вектор поведінки людства загалом.

Культурний шок і вплив, який спричинила Трисоляріанська криза, мали значно далекосяжніші наслідки, ніж люди могли спочатку уявити. Якщо провести аналогію з процесом еволюції, то це рівнозначно виходу далеких предків ссавців із моря на сушу; з деїстичної точки зору це дорівнює вигнанню Адама й Єви з Едему. В історії та соціології аналогії взагалі відсутні: все, що пережила людська цивілізація, є вкрай незначним порівняно з цією подією. Фактично початок цієї кризи суттєво похитнув базиси соціуму, культури, політики, релігії й економіки. Хоча криза, головним чином, мала вплив на глибинні устої людства, її відлуння швидко сягнуло поверхні, тобто всіх і кожного. Тож першопричиною сплеску проявів інфантилізму можна вважати велику інерційну взаємодію усталених зв’язків, властивих людському соціуму.

Як типові приклади проявів інфантилізму можна пригадати реалізацію проєктів «Обернені до стіни» та «До зірок» (обидва втілені в життя міжнародним співтовариством під егідою ООН), суть і деталі яких губилися в мороці минулого для наступних поколінь. Перший усе ж змінив хід людської історії й справив значний уплив, тож про нього йтиметься в іншому розділі. Що ж до проєкту «До зірок», то хоча його ініціаторами були одні й ті самі особи, він швидко завершився й стерся з людської пам’яті.

Основних причин старту проєкту «До зірок» було дві: по-перше, зміцнення авторитету ООН на ранніх етапах Трисоляріанської кризи; по-друге, зародження й поширення ідей руху Ескапізму.

вернуться

9

China Huiyuan Juice Group Limited (中国汇源果汁集团有限公司, Zhōngguó Huìyuán Guǒzhī Jítuán Yǒuxiàn Gōngsī) — найбільший приватний виробник соковмісних напоїв у Китаї. Дочірня компанія The Coca-Cola Company спробувала придбати контрольний пакет акцій, але через махінації на ринку акцій угоду скасували.