Поліцай. Так, пане начальнику, при’сяй Богу, що так!
Панок (почухався в потилицю). Ну, то називається — трудно. Накрили хлопа… (До ревізора). Пане інспектор, беріть свої акти і дайтеся ними випхати. (До Гриця). Вам, пане Цибуля, я щиро дякую за гостину. Тримайтеся моцно, не робіть такої сумної міни, бо кризи вже довго не буде. То я вам кажу! (До Насті). Вам, стрийно, спасибі за добру вечерю. Не жалуйте за нею, бо це вже пропало. (До справника, касієра, крамаря). Вам, панове господарі, велике спасибі за добровільну складку на бідного безробітного. Знаєте, як то кажуть: громада по нитці, а бідному шнурок!..
Ревізор (до справника й інших). Що за складка, пане добродію? Може, той обманець видурив від вас які гроші?..
Справник (понурив очі додолу). Ні, ні, писуню…
Касієр (задивився в землю). А, де там, любцю…
Крамар (задивився на стелю). Га, Господи Боже!..
Панок (злобно всміхається). Так, так! Мовчи, язичку, будеш їсти кашу!.. (До публики). Гей, гей! Яка то нині непевна людська доля. Перед хвилею був чоловік інспектором, а тепер мусить іти спати до Іванової хати… Але добре, що трохи фльоти видурив. Буде на нові черевики і ще на витрихи зістанеться. (До всіх). Найнижчий слуга панів.
Поліцай (бере панка за обшивку). Йди вже, йди. Не говори багато. (Випроваджує його).
ЗАВІСА
Примітка
Текст представлений за виданням: Керницький Іван. Пан інспектор: комедія з кооперативного життя в 1-ій дії. Львів, Видавнича спілка «Діло», 1933.