«Я певен, що незабаром усю мою фабрику обслуговуватимуть тільки мавпи. Я на все життя позбавлений гіркої необхідності вступати в стосунки з ними головорізами! Ви розумієте, звичайно, що я говорю про так званих свідомих пролетарів. І вони і їхні вожаки — комуністи — ще молоді, недосвідчені, зелені, щоб боротися зі мною, Фрідріхом Пфейфером… Ви питаєте, чия ідея поставити мавпу за верстатом, хто її розробив, хто виховує моїх чотирируких робітників? Це не має значення! Вважайте, що все це роблю я, бо монополія належить тільки мені.
У наступному місяці ферма дасть для моїх фабрик ще п’ятсот чудових уже видресируваних екземплярів. А потім ми приступимо до виконання великого замовлення для комбінату Стіннеса. Як бачите, справа на всьому ходу!
Наші робітники? А яке мені до них діло? О, я ще провчу цих бунтарів! Віднині страйку нема! Страйк умер!..»
«Хай живе страйк! — Так «Роте фане» почала статтю під заголовком «Мавпи-страйколоми». — До якого безглуздя доходять наші безсоромні капіталісти та інше панство з Райхенштрассе в своєму розумінні ролі робітників на виробництві — видно з факту організації так званих мавпячих цехів Ф. Пфейфера. На запитання нашого страйкового комітету, які його умови, Пфейфер відповів лаконічно: «Тривалість робочого дня та сама, але заробітна плата зменшиться на двадцять процентів за рахунок механізації виробництва. Інших умов не прийму! Експлуатація мавпячої праці рентабельніша. Зрозуміло?»
Цілком зрозуміло, пане Пфейфер! Але ми люди, а не мавпи, і тому маємо законне право вимагати нормальної оплати праці. Умови Пфейфера не прийнятні! Ми оголосили страйк. Хай живе страйк!
А на закінчення поспішаємо привітати фельдмаршала Пауля Гінденбурга. Нарешті він знайшов собі достойних союзників — мавп…»
Один тільки «Берлінер берзен кур’єр», орган біржовиків і банкірів, без будь-яких коментарів і тим більше лірики повідомив у відділі хроніки:
«Акц. т-во «Панургове стадо». Мета товариства — експлуатація мавпячої праці на фабриках і в сільському господарстві. Відбулося вже перше засідання правління. Одноголосно ухвалено контрольний пакет передати п. Фрідріху Пфейферу, члену, засновнику і голові правління т-ва.
Установчі акції розподілені повністю. За перевіреними даними, на столичних, гамбурзькій, кельнській та інших великих біржах акції «Панургового стада» щоденно підвищуються. Останній паритет — 480».
8. Чотири карти
Араканцев згріб у купу всі ці газетні аркуші і стомлено поклав на них, мов на подушку, голову.
— Що з тобою, Андрію? Ти останнім часом на себе не схожий!
— Нічого особливого. Просто мені гидко, і я стомився цілу добу битися з орангутангами. Дякуючи тобі, я насилу дістав посаду мавпячого наглядача на фабриці Пфейфера, а тепер бачу, що все це марно. Сам я не зможу збунтувати мавпяче стадо. А проникнути на острів Нейверн, щоб розкрити таємницю дресировки і підірвати зсередини цю диявольську справу, мені ніяк не вдається. Твій батько вперто не довіряє мені і не пускає на ферму. От і все! Я просто перевтомився, а тому, може, мені і лізуть тепер у голову дикі, безглузді думки.
— Які думки?
— Вибач, Доллі, але мені починає здаватись, що я погано знаю тебе. У нас починається боротьба, запекла боротьба. В цій боротьбі і ти колись хотіла взяти участь. А тепер ми бачимо, що ти однією ногою в таборі наших ворогів. Не треба хвилюватися, Доллі. Я не звинувачую тебе, винне виховання. В таких сім’ях, як твоя, навмисне затягують дитинство, оберігаючи від життєвих протягів. Тому ти і зараз ще дитина: що говорить тобі суха, нудна фраза — «класова боротьба»?..
— Чого ти хочеш від мене, Андрію?
— Я говорив про це вже кілька разів. Умов батька покинути цю брудну роботу.
— Не може! Я говорила з ним і більш різко. Я спитала, як він міг погодитися працювати заради темних, підлих інтересів Пфейфера. Він опустив голову і тільки відповів: «Ми бідні, моя дівчинко, а я вже старий…» Він був такий нещасний у цю мить. Крім того, він завжди посилається на те, що його робота має велику цінність з суто наукового погляду.
— Але як він не розуміє, що і суто наукова праця, коли її повернути іншим боком, може завдати суспільству тільки шкоди? Ти знизуєш плечима? Він непохитний? Добре, спробуємо ще один засіб. У мене на нього є деяка надія. Дістань ось із цієї кишені конверт.