— У тебе вийшло щось схоже на ліверну ковбасу замість «газу боягузтва». Правда ж? — зареготав Раткліф. — Кажи вже відверто!
Хеншоу з досадою відмахнувся.
— Ні! Невдачі я не зазнав, навпаки, несподівано здобув повну перемогу. Я одержав газ без кольору, смаку й майже без запаху. Його можна було б назвати «газом хоробрості». В людини, яка вдихнула мого газу, перед очима стелеться кривавий туман, вона не відчуває нічого, крім дикої засліплюючої жадоби до вбивства і знищення. Одинокий солдат під впливом мого газу, не вагаючись і не роздумуючи, піде на цілий полк. Його штовхатиме вперед несвідоме, несамовите бажання вбивати, нищити таких, як сам! А якщо нагазувати полк, то він, кинувшись до ворожих окопів, наповнить їх фаршем з рваного, рубаного і стріляного людського м’яса!.. Ну, скажіть тепер, хіба я не здобув перемогу? — знову збуджено вигукнув Хеншоу. — Ви побачите на власні очі, як куплена мною полохлива банда перетвориться в стадо левів. За одним тільки моїм наказом рота без вагання піде в лоб на кулемети.
— Але заради чого солдати підуть на вбивство і смерть? — спитав Брентон, уникаючи погляду полковника. — Яку маячну ідею ти їм увіб’єш в голову за допомогою свого диявольського винаходу?
— Ніякої ідеї! — схопився з місця Хеншоу. — Проти будь-якої ідеї можна знайти паралізуючу контрідею, і тоді мій газ стане дурницею. Тільки сліпа жадоба крові і вбивства! В цьому, власне, і полягає велика цінність мого «Несамовитого Роланда»[9].
— Що ти сказав, Сол? — здригнувся романіст.
- «Несамовитий Роланд» — так назвав я свій нововідкритий газ на честь Роланда, вірного захисника Карла Великого.
— Яка гидота! — промовив бридливо Брентон і, підвівшись, відійшов до поручнів веранди. Він глянув на бухту, на старий пахкаючий пароплавчик, який раз у два тижні прибував у Колону, і сказав неначе в забутті: — Я дуже хотів би бути зараз на його спардеку.
Пальці Хеншоу вп’ялись у налокітники крісла, в очах засвітився злий вогонь, але великим зусиллям волі полковник стримався.
— Я витратив на лабораторні досліди все своє майно — півмільйона доларів, — промовив він, важко переводячи подих. — Мало того, я заборгував усім, кому тільки можна. Вчора я віддав цьому президентові останні двадцять п’ять тисяч доларів. Я потрапив у дуже скрутне становище, яке в картярів зветься «квит або подвійний куш». Я вирішив грати на подвійний куш.
Полковник помовчав, дивлячись на сутулу спину романіста, немов чекав відповіді. Але Брентон не поворухнувся. Хеншоу з тріском розкрив коробку сірників, запалив погаслу сигару і знову заговорив:
— Кілька дослідів з одиночками дали чудові результати. Але я все-таки сумніваюсь. Я повинен випробувати свій газ на юрмі, і я це зроблю. Кулемети, потрібні для мого досліду, і кулеметники, хоробрі хлопці, що вміють тримати язик за зубами, прибули сюди разом зі мною. Завтра ми виступаємо в льяноси, де я проведу цей дослід. Знаю, Джон, — звернувся Хеншоу до спини романіста, — для моїх кривавих дослідів потрібні міцні нерви, а тому і не примушую тебе, дружище. Лишайся тут — ти не почуєш від мене жодного слова докору. Але тому, хто поїде зі мною і допоможе мені у важкій і складній роботі, я скажу спасибі. От і все.
Хеншоу підвівся і попрямував важкою ходою в бунгало.
Ніхто з тих, що лишилися, не зупинив і не гукнув його.
5. «Луг високих трав»
…Затих останній, правофланговий кулемет, і після свисту куль, які свердлили секунду тому повітря над окопом, запанувала тиша. Раткліф обережно підвів голову. Порита біля підніжжя бруствера земля свідчила, що кулемети пристрілялись ідеально.
Це була вже друга спроба атакувати з ще ненагазованими солдатами. Хеншоу проводив свій дослід за точно розробленим планом: спочатку кілька разів підняти в атаку солдатів у нормальному стані, щоб упевнитися у відсутності в них бойового духу, а потім уже — під газом «Несамовитий Роланд».
Атаки без газу закінчилися блискучим провалом. Лейтенант і капрали прикладами виганяли солдатів на бруствер, але досить було американським кулеметникам, привезеним з Штатів полковником Хеншоу, дати кілька черг, і рота в панічному страху скочувалась назад в окоп. Солдати стиха лаялись, уникали зустрічей з офіцером і похмуро дивилися на горб з самітним деревом, де засів невідомий ворог, який поливав їх вогнем з кулеметів. Настрій роти падав катастрофічно. Щохвилини можна було чекати відкритого бунту, розправи з командним складом і панічної втечі.
9
Казковий герой поеми Аріосто «Несамовитий Роланд». Символ військової хоробрості і відданості обов’язку.