— Не знаю. Шарада якась, — промовила Доллі, підводячись. — Андрію, мені пора. Я піду.
— Уже? — схопився Андрій. — Доллі, вибач мені. Я, здається, наговорив зайвого. Але повір, тільки бажання…
— Не треба про це, Андрію.
— Коли і де я знову побачу тебе?
— Якщо хочеш, сьогодні ж увечері в казино «Рітца». Я буду там після дев’ятої.
— Доллі, чого ти ходиш у цей кабак?
— Ти ж знаєш, що тата не можна лишати одного за картами, — спалахнула дівчина. — Він зовсім збожеволіє. Прощай або… до побачення, як хочеш.
Араканцев, закусивши до крові губу, довго дивився вслід дівчині. Коли гнучка постать сховалася за будинком курзалу, він опустив очі і побачив… гагенбеківський каталог. Швидко підняв його і кинувся було вслід за дівчиною, потім зупинився, оглянувшись навколо, мов злодій, квапливо поклав каталог за пазуху і попрямував до групи робітників, які йшли назустріч.
3. Предок і потомки
Гамількар нудьгував. Розлігшись на дивані, він з презирливою байдужістю спостерігав, як електричний вентилятор втягує мух. Маленький моторчик, схований за ширмою, рухав стрічку конвеєра, але з порожніми ковшами. Монотонна пісня динамо, мабуть, дратувала оранга. Він зліз з дивана і став на ноги, як людина. Тепер особливо впадали в очі його широкі плечі, сутула спина і довгі, нижче колін, руки, вкриті жмутками шерсті. Перевальцем, мов людина напідпитку, пройшов він за ширму і смикнув на себе рубильник.
Виття динамо урвалося. На голому сірувато-голубому обличчі оранга розпливлась гримаса задоволення. Навіть окремі білі волосини на його підборідді, що переходили в ріденьку сиву борідку, настовбурчились якось особливо задерикувато. Неначе оранг хотів, але не міг сказати: «Ось який я молодець!»
Але одразу ж відчайдушна нудьга з швидкістю, властивою тільки мавпячому обличчю, змінила це самовдоволення. Оранг ліниво пройшовся по кімнаті і ніби всім своїм виглядом показував: «Ну, й скука ж страшенна! Чим би зайнятись?»
Великий гребінець привернув увагу звіра. Гамількар схопив його і почав розчісувати і так рівний проділ на голові. Захопившись, непомітно для самого себе перейшов до чорної з рудим відтінком шерсті, що вкривала його тіло. Коли добрався до стегон, де шерсть звисала особливо густими, схожими на панталони пасмами, почулася сирена авто. Гамількар здригнувся і насторожився. Через секунду в передній задеренчав дзвоник. Оранг зірвався з місця і вистрибом, руками допомагаючи ногам, кинувся до дверей. Легко, без особливих труднощів одімкнув він французький замок і, як завжди, на чотирьох побіг в кімнату, де стояв конвеєр.
Вслід за орангом увійшли три чоловіки. Першим, чітко відбиваючи крок, зайшов високий, плечистий старик. В усій його ході помітна була військова виправка, неначе він ще носив мундир. Обстрижене «під горщик» волосся і борода «а ля мужик» робили його схожим на Бехтерєва. Побачивши старика, Гамількар розтягнув куточки рота і звузив повіки, що віддалено нагадувало людську посмішку.
За стариком безшумно, м’ячем вкотився товстенький панок з червоним бритим лицем. На товстуна Гамількар зовсім не звернув уваги, але зате поспішно підбіг до третього, що зупинився на порозі, красивого кавказця в червоній черкесці, обшитій галунами, і в шоферських окулярах. Оранг з дитячою радістю вхопив його за срібні піхви кинджала і потягнув до себе.
— Вай, справжній шайтан! — крикнув Абдул-Земіль. — Пусти, ішак, пузо розпорю!
Гамількар відійшов і ображено пробурчав щось мавпячою мовою.
— Абдул, авто на восьму, — сказав старик. — А поки що ти вільний.
Абдул пішов, тихо ступаючи м’якими чув’яками.
Старик підійшов до оранга і ніжно почухав йому складки на шиї. Гамількар пробурчав. Це було щось схоже на сміх.
— Ну-с, пане Батьянов, а як ваші успіхи на зеленому полі? — запитав товстун, мабуть, продовжуючи розмову.
— Погано! — сумно відповів Батьянов. — Не щастить, та й годі!
Видно було, що Пфейфер задоволений. Але він прикинувся здивованим.
— Як, а мій гонорар за економічну форсунку?
— Гай-гай! — посміхнувся безрадісно Батьянов. — Продув ще весною!
— А реорганізація складного збирання втулки? Між іншим, ви маєте рацію. Тепер на її збирання потрібно лише вісім секунд. При моєму масштабі роботи це сімдесят п’ять процентів чистого прибутку.