[2], — уже сто років минуло, як Антон Чехов про це сказав... А ти кажеш, що якийсь політ у інопланетному кораблі на Марс знято на плівку й чутно всі розмови й щасливі вигуки американців і росіян? І ти віриш у цю хрєнотєнь? У цей мультик? Яким треба бути наївним простаком, щоб серйозно сприймати все те, що вам підкидають ваші правлячі еліти, які, як я вже казав і ще раз повторюю, — деградувавши духовно, переродилися в паразитів на тілі вашого виду. Саме їм постійно потрібна, а сьогодні то й особливо, нова модель нового ворога, надзвичайно сильнішого за всіх ворогів вашої історії разом узятих??? Де ваші мізки? Де ваша розсудливість? «Дастінзе вінд, олві а, із дастінзе вінд» — співали в середині двадцятого століття молоді романтики. Й одспівалися, ставши дорожньою курявою... Кожного такого романтика використано для головної цілі — нав’язування нових технологій і вибудовування нової ідеології боротьби зі злом, як найліпший спосіб відбирання у дурнів грошей. Повчися в попів і мурз. Блін! Що тобі ще розказати, сину мій? Чого тебе вчили в школі? Яку ідею сповідували ви під час «Холодної війни»? Хто будував комунізм і кому його вдалося збудувати? Північній Кореї, чи Кубі? А ти ніколи не замислювався над тим, чому той щасливий комунізм так ніхто й не побудував на Землі? Швейцарці, скажеш? Ні, вони, як ніхто інший у світі, швидко навчилися мирному співіснуванню різних етнічних груп у межах одного королівства й приловчилися використовувати будь-яку політичну ситуацію в світі щонайвигідніше для себе. Хитрість і кругова порука об’єднаної правлячої паразитичної еліти супроти того ж таки вигаданого зовнішнього ворога. Проте це далеко до того, що марксисти називають комунізмом. Насправді комунізм став новою формою феодалізму, де паразитична правляча еліта є невидимою і прикрита народними урядами. Усе впирається в ідею ідеального суспільства, керованого ідеальним урядом. З цього і ростуть ноги й такої ідеї, що зветься «Золотий мільярд». Для невеличкої групи паразитів достатньо й мільярда рабів. Однак рабів керованих не батогами й пряниками, а ідеєю вибраності, особливої причетності до кращих із кращих. Скажеш «Старо прєданіє, а вєріцца с трудом»[3]? Оце одвічне бажання бути ліпшим з посеред ліпших, стояти ближче до володаря, короля, царя, президента, Бога! Це бажання є наслідком керованої самосвідомості в орієнтирах зовнішнього порядку. Як там? Ага, — «Поганий той солдат, який не мріє бути генералом». Так? Так... Одна лише різниця між генералом і солдатом у тім, що генерал, ще будучи солдатом, знав, що він насправді вже є генералом, і саме це відчуття себе тим, ким ти є, відкриває людині чуття перспектив у всіх її кроках. Це я про ідеальний проект генерала звісно. Однак у більшості випадків генералів ліпить ваша, так звана еліта. Виховує потрібну інстанцію з обдарованих претендентів. Ось у вашій армії генералів як у всіх арміях Європи. Досить глянути на будь-кого з апаратників-урядовців і ти відчуваєш їхню природну спільність. У них багато схожих рис від зовнішнього вигляду до внутрішніх характеристик. Завжди відчувається ота колективна аура зграї. «Скованниє адной цепью». Об’єднані за зовнішніми мотивами одностайності, однопартійності, одновірці і єдинородці, є пійманими інформаційним полем програми колективної свідомості групи, і тоді вирватися з такої пастки надзвичайно важко. Усім відомо, як важко вирватися з під гніту секти, банди, чи навіть родини. Мафія означає — моя сім’я. Тому ви так «ковбаситеся» тут, що кожен індивід відчуває поневолення від впливу тої чи тої форми колективної свідомості. Щойно ти собі сказав «Ось оце є МИ!», то відразу ж створив передумову для того, щоб з’явилися ВОНИ. А далі справа технологій від луку зі стрілою аж до атомної бомби. Ось такий алгоритм. Усе це повторюється безліч разів. «Чому?» — запитаєш. Тому, що головні орієнтири вашої еволюції ви визначаєте виключно на зовнішньому фізичному плані бінарної системи отого третього виміру лінійної реальності, розділеного на країни, міста, села, на клани, секти, корпорації, на нації, народи, роди, словом, на своїх і чужих. Тому ви й інопланетян трактуєте як чужих, ворогів і загарбників вашого світу. А насправді це ви й тільки ви самі творите отой ваш кошмар Пекла й вашу гармонію Раю, тут на цій Землі. Вибір за кожним із вас не задля розділення, а заради єднання. Оце чомусь найважче вам розуміти... Поки що.