— Значить, саме страх є головною бідою нашою? Але ж буває так, що ворог, злодій, убивця чинить зло і не боїться того, що він учиняє?
— Боїться... — посміхнувся СА-Сєд, — страх і боязнь це різні речі.
— Різні... Як це так? — розгублено вигукнув Северин.
— Ану, подумай гарненько, — лагідно просив СА-Сєд.
— Що тут думати? Страх є тим процесом, що ми називаємо — я боюся.
— Якби ж то... Страх є таким станом вашої природи, така вібрація вашого єства, за якої ви несвідомо перекриваєте зв’язок з Цілим і Єдиним. Можна сказати простіше: у страху ви відвертаєтеся від Бога. Страх це стан протистояння твого Я супроти Бога. Але Бог все одно, наперекір твоїй війні з ним, живе в тобі, бо він апріорі вже є в тобі, просто ти не віриш в це, або відмовляєш собі вірити в це, унаслідок розриву свого чуттям Його, як одного Цілого і Єдиного з тобою.
— Але чому? Внаслідок чого?!!! — аж крикнув нетерпеливо Северин.
— Унаслідок звички несвідомого самосприйняття себе як окремої і незалежної істоти, окремої персони. От саме оте несвідоме чи підсвідоме відлуння цього розриву, а точніше, чуття присутності Бога в тобі наперекір і всупереч вашого відторгнення Його й відвернення від Нього, і є тим почуттям, що ви називаєте боязню. Це «родова» травма кожного з вас. Нерозуміння вашої появи отут, на Землі, а разом і смислу вашого життя на цій планеті, відповідно смислу вашої смерті. Звідси нерозуміння Вашої особистої місії. Тому базова проблема завжди лежить саме у вашому несвідомому богоборстві, яке ви вчиняєте постійно, впродовж усієї вашої історії, екстраполюючи противлення раба рабовласнику, кріпака своєму панові, васала своєму сюзерену й так далі вгору, аж до імператора й Папи Римського, і аж... — СА-Сєд посміхнувся. — Аж до самого пана Бога, який насправді є не так паном, як господарем, що ревно доглядає своє господарство.
Северин клацнув пальцями, немов закликаючи офіціанта:
— Отже, з цього можна логічно вивести, що «боятися», значить противитися божественному променінню істинності самого життя першою чергою в мені самому?
— Знову, логічно?! Коли ти боїшся, це передусім є сигналом того, що ти відриваєшся від Цілого і Єдиного. Второпав, чоловіче?
— Чого ж так усе запущено? — ляснув долонями себе по колінах Северин.
— Тому що ви маєте надзвичайну творчу силу! — аж звеселився СА-Сєд. — Ви ж сотворені за образом і подобою Цілого і Єдиного, хто є всім сущим, видимим і невидимим, знаним і незвіданим, пойнятим вашою логікою у викривленому форматі, бо логіка через свою лінійну природу нездатна відкривати смислу нелінійності. Я вже про це, здається, говорив... Подякуйте Аристотелю... — СА-Сєд на мить запнувся, але одразу продовжив: — Тому всі ваші лінійні спроби зрозуміти світ потрапляють у пастки логічності світосприйняття, і саме тому ви хапаєтеся за логіку, бо вона начебто рятує вас від божевілля зустрічі з непізнаним і «непойнятим». А за цим всім стоїть «його величність» Страх. Ота ваша програма, сотворена вами всіма разом упродовж всього вашого існування отут, на цій планеті.
Северин встав, прикрив розсувні двері і, поглянувши на себе в дзеркало, провів долонею по обличчі і, поправивши чуба, з ноткою самозахоплення прорік:
— Значить, ми до своєї появи тут, на Землі, не мали страху?
— Предки ваших земних предків мали інакшу природу, ніж ви. Тому для вас вони залишилися в історії Богами. А нащадки їхні на Землі — Героями. Герої ще мали цільну природу, бо Вони не знали страху й не боялися, оскільки були свідомі свого зв’язку з Цілим і Єдиним.
— Хто ж це нам так поробив, що ми змінилися? — продовжував себе роздивлятися у дзеркалі Северин.
— Я вже сказав. Самі собі поробили. Реальність цієї планети в її особливій здатності сприймати будь-яку вашу інформацію і зберігати, накопичуючи її в своєму інформаційному полі. Тому все, що ти тільки помислиш, свідомо чи несвідомо, нікуди не зникає, а записується на цьому інформполі так само, як на інформполях твого матеріального і не тільки матеріального тіл. Це відбувається так само, як на звичному електронному носії інформації. Тому через ваші бажання бути ліпшими, величнішими, виокремленими, відокремленими, самостійними і так далі й далі, ви створили таку величезну кількість різноманітних вільних смислів, що вони вже незалежно від вас самих, впливають на всі ваші особисті й колективні процеси мислення. Тож колективне несвідоме й індивідуальне свідоме автоматично спричиняють те, що вся сукупна інформація неконтрольовано і незалежно від вас самих, тобто самостійно, корелюється в надскладні структури, які вже мають свою автономну програмуючу природу впливу на вашу, людську психіку.