Все сталося само собою. Одного дня, коли в Оксани була вечірня вистава, він опинився в їхній квартирі сам на сам з Мариною. Вона хотіла пригостити його солодощами і випадково розсипала їх по підлозі. Він кинувся допомагати позбирати їх... Це був той крайній момент, коли його розум вимкнувся... Вони зіграли свою першу увертюру «Ля бемоль» на килимі вітальні і навіть встигли повторити її до приходу втомленої виставою в театрі Оксани. Звідтоді їхні «спектаклі» ще кілька разів повторювалися в унісон з тими, що гралися за участю Оксани на сцені театру. Оксана очевидно щось запідозрила, бо настирливо стала вимагати від Северина, щоб він зустрічав її в театрі, після чого вони їхали до Северинового дому. Марина теж активно почала заявляти свої права на його увагу до себе. Так він опинився між двома фронтами. Тепер йому часто доводилося, відігравши свою партію «на дому», встигати на «поклон» до театру, долучаючись до загальних оплесків глядачів і, при всій кумедності ситуації, приймаючи їх і на свою адресу теж. Для повноти комедійності в репертуарі театру бракувало тільки вистави «Фігаро».
Та ось настала гастрольна пора. Театр вирушав на тиждень до Польщі. До виїзду залишалося кілька днів, а тут на носі ще й день народження Маринки. Кульмінація розганяла події і підганяла дійових осіб до активніших мізансцен. Северин заявив про своє службове відрядження на час Оксаниних гастролей. А насправді він усе розрахував і приготував для таємної поїздки з Маринкою на кілька днів до Львова «на екскурсію». Уже були квитки на руках і готель, у якому заброньований номер на двох... Проте Оксана, очевидно, давно розкусила їхню «творчість» і тільки чекала моменту для коди.
Сталося це якраз у день святкування Маринчиного дня народження. Учора вона, оголосивши про свій незвичайний подарунок любій дочці, увімкнула запис, знятий прихованою камерою одного з останніх «виступів» їхнього з Северином щойно створеного «дуету»...
Страшенний скандал вибухнув з ядерною силою. Сцена була достойна пера великого Мольєра чи навіть Шекспіра. Марина в розпачі істерики наговорила матері всіляких брудних дурниць, звинувативши їх обох із Северином у тому, що сталося. Оксана, в запалі шаленства, відповіла їй кількома гарячими ляпасами й отримала «алаверди» ще більше. Між ними розпочалася справжня бійка «мегер». Северин пробував їх розняти, чим підлив олії до багаття ще більше. «Мегери» враз прозріли, хто є винуватцем «їхнього горя», об’єдналися силами і, накинувшись на Северина, влупили кантату «В чотири руки». Ляпаси і штовхани посипалися з небаченою силою і завзяттям, розфарбовуючи рум’янцем і юшкою з носа його незагримоване обличчя в маску жорстокого клоуна.
— «Катастрофа ще та...» — знову промовив про себе Северин і шморгнув носом.
Усе так заплуталося, що єдиним виходом з цієї ситуації було покинути їх обох, залягти на дно і дати собі спокій з цими «бомбами». Так він і вчинив. Мовчки гепнувши дверима, поїхав на вокзал. І ось тепер він тут, у цім вагоні, як утікач від себе самого...
Северин глибоко зітхнув. «Ох оті очі... Що одна, що друга... Спокуса стається тоді, коли ти до неї не готовий». Думки роїлися і обпікали його серце. Йому раптом зробилося дуже соромно за цю ситуацію і перед цими жінками, і перед собою. Раніше такого з ним ніколи не траплялося. Аж тут, ось тобі маєш! Екстрасенс! Контактер грьобаний! Теж мені Мессінг! Усе бачить і все про нього знає! Северин відчув, як раптом почервонів і навіть упрів. Йому хотілося сатисфакції, він навіть готовий був накинутися на того провидця з кулаками. Проте нагла хвилина несподівано проминула, і ситуація набула інакшого смислу. Северин відчув себе страшенно заінтригованим поведінкою цього сусіда по купе. Йому закортіло побільше дізнатися щодо свого майбутнього. «Адже якщо цей тип знає минуле і теперішнє, то очевидячки йому відкрито доступ і до майбутнього. А майбутнє тепер було в густій мряці. Усе одно дорога далека, їхати однаково доведеться, то чому не розважитися б?» Так думалося йому, і він вирішив: «Якщо вже грати, то грати до кінця». За якусь хвилину, опанувавши себе, він прокашлявся для самовпевненості, зиркнув через плече і, розвернувшись усім тілом до чоловіка, який назвався «сасєдом», іронічно випалив: