Бо, якщо не побачиш Бога за життя, то не побачиш і після.
4. Христос: Намагайся побачити не Бога, а Божественність! Божественність, якою Він себе проявляє в усьому сущому, Божественність, якою наповнений увесь Всесвіт.
5. Христос: Щоб говорити з Богом, людині не потрібен храм рукотворний, бо дім Всевишнього — уся земля і небо, і зірки, і всі люди.
6. Христос: Молитися про душу безглуздо. Ніхто душу твою не врятує, якщо сам про себе не подбаєш. І Царства Божого ніхто не принесе і не дасть тобі, якщо сам його не відшукаєш.
7. Христос: Те небо, про яке я кажу, є всередині кожного і зовні кожного, і Царство Боже саме в цьому небі, а не в якомусь іншому. І далеко за ним іти не треба, і не скажуть: «Ось, воно тут» або «Там». Бо Царство Боже є всередині кожного.
8. Христос: Горе тому, хто кордони на землі вчиняє і людей розділяє. Бо на небі немає меж, і на землі не повинно. Істинно кажу тобі: цей поділ — для ворожнечі й чвар причина, чи то поділ по межах, чи за мовою, чи по вірі — однаково! І якщо всередині себе людина є розділеною, то така ж сама ворожнеча й усередині її буде, і тьма в ній, і немає їй супокою.
9. Христос: Усе живе і що неживим здається незримо пов’язане один з одним, і все що окремо, є частинами єдиного цілого!
10. Христос: Не бійся заблукати, коли будеш шукати свій шлях, бо лише найсильніші здатні на це. І тих, хто пішов з отари, Пастир любить більш за інших, бо тільки їм дано знайти заповітну дорогу.
11. Христос: Немає провини худоби в тому, що вона в загоні перебуває, бо загін той господар для неї збудував. Людина ж, на свій сором, створила те, на що не здатна жодна жива істота: спорудила своїми руками в’язницю собі та й сама себе туди помістила.
І горе, що діти людські народжуються в цій в’язниці. Вони дорослішають і не знають іншого життя, окрім життя батьків своїх, та й опісля бачити її не можуть, бо сліпими стали їхні очі від мороку ув’язнення. І не бачать вони нікого, хто жив би інакше, тому й вважають, що таке їхнє життя — єдиний можливий спосіб існування. Бо якщо очі ніколи не бачили світла, то як дізнаєшся, що ти в темряві. І люди з усіх сил намагаються прикрасити свою в’язницю: хто дорогим оздобленням, хто красивою рабинею. Проте немає від цього ніякої користі: з в’язниці треба вийти!
12. Христос: Належить тобі спершу себе пізнати. Коли ти пізнаєш себе, тоді ти будеш пізнаний і прийнятий Всевишнім, і ти дізнаєшся, що ти — дитя Отця живого. І через тебе, як і через всі свої створіння, Він себе являє.
Коли ти пізнаєш себе, тоді знайдеш себе істинного, і всі таємниці, що сховано від тебе, — відкриються тобі. Якщо ж ти не пізнаєш себе, тоді ти в бідності, і ти — біднота.
13. Христос: Якщо не розумієш початок, то неможливо розуміти і кінець. Так і неможливо пізнати, що навколо тебе, якщо не знаєш що всередині тебе, бо немає тоді й самого пізнаваючого, якому дано розуміти таємниці Отця Небесного.
14. Христос: Не відокремлюй неба від землі, бо воно є продовженням землі, так само не відокремлюй себе від землі, бо ти є її продовженням, а вона — продовженням тебе. Тому й кажу я: ти — усьому початок і всьому кінець. Коли побачиш це — тоді побачиш Царство Боже.
15. Христос: Не тільки вірити, але перевірити все на собі, здобути й пізнати — ось до чого закликаю. А в те, що пізнав, вірити вже немає необхідності.
16. Христос: Є ті, що не зазнають смерті, оскільки вже бачать Царство Боже.
17. Христос: Заповіді даються для тих, що слухом чують — і не розуміють, очима дивляться — і не бачать. Бо виконання закону не може оживляти, не приносить благодаті й не робить праведником. На це здатна тільки справжня віра, що діє Любов’ю.
Учень: Для чого ж тоді дано закон?
Христос: Дано його для маловірних, у яких не вміщається Слово Боже, щоб уберегти їх від злочинів, доки не знайдуть справжнього розуміння.
18. Христос: Якщо не любиш ближнього, але говориш, що любиш Всевишнього, — ти брешеш! В особі Отця Твого Небесного возлюби саме життя, як великий дар від Нього, возлюби всім сущим в тобі від краю й до краю. Полюбити ближнього значить полюбити всяке Творіння Боже всім серцем своїм без лукавства.
19. Христос: Якщо не любиш ближнього, але говориш, що любиш Всевишнього, — ти брешеш!
20. Христос: Будь ти навіть першим праведником на світлі й живи згідно з Законом Божим, і мовою говори ангельською та май усе знання і всю віру, та якщо при цьому ти не маєш любові і таїш в серці злобу, нехай навіть до мізерного хробака, то ти лише як та мідь, що дзвенить, і немає в тому жодної користі для душі твоєї.