— Мун! Мун-мун! — закричав мер, пополотніючи від жаху.
Усі дивилися, як Джексон діставав бластер і цілився Еруму в груди.
— Припиніть-но ваші витівки! — скомандував Джексон. Вена в нього на шиї пульсувала, мов пітон, який душить жертву.
— Мун-мун-мун! — благав Ерум, падаючи навколішки.
— Мун-мун-мун! — закричав мер, закотив очі й знепритомнів.
— Зараз ти в мене отримаєш, — звернувся Джексон до Ерума. Його палець на спусковому гачку побілів від напруги.
Зуби в Ерума цокотіли, тож він ледь спромігся на своє дурнувате:
— Мун-мун, мун?
Нерви в нього не витримали, погляд застиг, щелепа відвисла. Він тупо чекав на смерть.
Джексон ледь не натиснув спусковий гачок, та раптом рвучко прибрав палець і сховав бластер..
— Мун, мун! — це все, на що спромігся нещасний Ерум.
— Замовкни! — гаркнув Джексон, відступив і кинув лютий погляд на переляканих нанських чиновників.
Залюбки порішив би всіх. Але якраз цього робити й не можна було. Джексонові довелося із запізненням прийняти неприйнятну реальність.
Він дещо вловив своїм бездоганним слухом лінгвіста, а мозок поліглота це проаналізував. Сумнівів не лишалося: нанці не намагались знущатися з нього. Вони не мололи нісенітниць, а зверталися до нього своєю справжньою мовою.
Ця мова складалася на даний час із єдиного слова «мун». Слово могло мати широкий набір значень завдяки зміні темпу й висоти звуку, наголосу, ритму й кількості повторень, а також за допомогою супровідних жестів і міміки.
Мова, що складалася з нескінченних варіацій єдиного слова! Джексон не хотів у це, вірити, але він був надто гарним лінгвістом, щоб сумніватися стосовно своїх висновків, бо володів тонкою інтуїцією.
Звичайно, він міг би вивчити цю мову.
Але поки він її вивчатиме, як ще вона зможе змінитися?
Джексон зітхнув і потер обличчя. У певному сенсі це був звичайний процес. Усі мови змінюються. Але на Землі та у тих кількох десятках світів, з якими вона має зв'язок, мови змінювалися відносно повільно.
На планеті На такі зміни відбувалися швидше. Набагато швидше.
Мова планети На змінюється, як мода на Землі, або ще стрімкіше. Вона змінюється, як ціни чи по-годні умови. Змінюється безперервно, відповідно до невідомих правил і незрозумілих принципів. Вона змінює свої форми, мов снігова лавина. Порівняно з цією мовою, англійська — непорушний льодовик.
Мова планети На — справжня чудернацька подоба річки Геракліта. Не можна двічі увійти в ту саму річку, сказав Геракліт, вода в ній тече завше інша.
Мови планети На це стосується буквально.
Це зробило її досить незручною. Але ще гірше те, що спостерігач, подібний до Джексона, не зміг би навіть сподіватися зафіксувати чи виділити окремий термін з тієї мережі термінів, що складають мову планети Нa, бо ці терміни постійно змінюються Спроба спостерігача їх занотувати сама по собі виявилася б доволі брутальним втручанням, що могло порушити й змінити систему, спричинити нові нередбачувані зміни. Якщо термін виділяється з системи, його зв'язок з іншими частинами незворотно руйнується, і сам термін від початку виявляється хибним.
Сама можливість подібних змін унеможливлює роз'яснення слів та будь-який контроль змін. Через невизначеність мова планети На опирається всім спробам її вивчення. Так Геракліт привів Джексона до Гейзенберга, попри те, що сам Джексон нітрохи не знався на вченні останнього. Вражений, зачарований, він ледь не побожно дивився на чиновників.
— Вам це вдалося, хлопці, — сказав він, — ви здолали систему. Старенька Земля могла б вас проковтнути й не помітити, і ви нічого б не вдіяли. Але земляни обожнюють законність, а в наших законах сказано, що налагодження комунікації — неодмінна умова будь-якої транзакції.
— Mун? — ввічливо запитав Ерум.
— Це означає, що я даю вам спокій, — сказав Джексон, — принаймні, поки діє цей закон. Але, дідько, хіба відставка — не найкраще, чого можна собі побажати. Чи не так?
— Мун мун, — нерішуче озвався мер.
— Так, я піду, — сказав Джексон, — ви по-чесному виграли... Але якщо я коли-небудь дізнаюся, що ви, нанці, одурили мене…
Він не закінчив, вийшов без зайвих слів і повернувся на свій корабель.
За півгодини приготувався до польоту, а ще за п'ятнадцять хвилин стартував.
6
З кабінету Ерума чиновники спостерігали за космічним кораблем Джексона, який світився в темному вечірньому небі, мов комета. Він зменшився до блискучої, ледь помітної крапки, а потім зник у просторах космосу.
Чиновники мить помовчали, потім перезирнули-ся й зненацька всі розреготались. Сміялися дужче й дужче, хапаючись за боки, так що сльози котилися щоками.