— Однак, я підготував для вас філософську концепцію переходу під нашу владу. Мій обов'язок, як посла, — максимально полегшити його для вас. З цієї концепції логічно випливає, що…
Коли посол став біля вікна, Серсі вихопив з кишені пістолет і вистрілив. Зробив шість пострілів майже миттєво, посилаючи кулю за кулею, — у голову й у спину посла, та раптом здригнувся. Посла вже не було біля вікна!
Серсі та Дарріг перезирнулися. Останній промимрив щось про привиди. Аж раптом посол повернувся.
— Ви гадали, що це так просто зробити? — усміхнувся він. — Ми, посли, обов'язково наділені дипломатичною недоторканністю.
Він помацав один з отворів у стіні, залишений кулею.
— Якщо ви досі не зрозуміли, дозвольте пояснити: ви не в змозі вбити мене Навіть не збагнете природи мого захисту.
Посол глянув на співрозмовників, і тієї ж миті Серсі відчув його цілковито чужу сутність.
— Бувайте, панове, — сказав прибулець.
Дарріґ і Серсі мовчки повернулися до штаб-квартири операції.
Хоча ніхто насправді й не сподівався, що посла можна буде легко вбити, всіх шокувало те, що кулі проти нього цілком безсилі.
— Гадаю, ви все бачили, Меллі? — запитав Серсі, переступаючи поріг.
Худорлявий психіатр із уже помітною лисиною сумно кивнув:
— Ще й зняв на відео.
— Цікаво, що ж там у нього за концепція, — промимрив Дарріґ ніби сам до себе.
— Нерозумно було очікувати, що ваш план спрацює. Жодна раса не відрядила би посланця з таким повідомленням, сподіваючись, що він виконає завдання. Якщо тільки… він не мав би достатньо ефективного захисту, — сумно закінчив психіатр.
Серсі пройшов кімнатою і став перед екраном. Апартаменти послові надали особливі. Їх поквапливо облаштували за два дні по тому, як він приземлився й оголосив свою пропозицію. Стіни обшили сталевими й свинцевими пластинами та начинили відеокамерами, магнітофонами й бозна ще якою апаратурою.
Це було просто останнє слово в обладнанні камери смертника.
На екрані Серсі побачив посла, який сидів за столом і набирав на ґаджеті, теж наданому урядом, якийсь текст.
— Агов, Харрісоне! — покликав Серсі, — може, вдамося до плану номер два?
Гаррісон вийшов з бічної кімнати, де перевіряв обладнання, з'єднане з апартаментами посла. Він старанно перевірив манометри, встановив елементи керування й глянув на Серсі.
— Ну що? — поцікавився він.
— Давай.
Ceрcі не відривався від екрана. Посол і далі набирав текст.
Коли Харрісон повернув перемикач, кімнату раптово заповнило полум'я. Вогонь виривався з прихованих отворів у стінах, стелі й підлозі.
За якийсь час кімната нагадувала домну зсередини.
Серсі зачекав кілька хвилин, потім підійшов до Харрісона й повернув перемикач.
Усі дивилися на вигорілу кімнату.
Сподівалися побачити обсмалений труп.
Але посол знову з'явився біля столу, з жалем розглядаючи знищений вогнем гаджет. На ньому самому вогонь не залишив жодного сліду.
— Чи не могли б ви надати мені бодай якусь друкарську машинку? — запитав він, звертаючись просто до однієї з прихованих камер. — Я розробляю філософську концепцію для вас, невдячних негідників.
Він сів у обгорілий кістяк крісла й за хвилину заснув.
— Гаразд, займайте місця, — зітхнув Серсі, — проведемо нараду.
Меллі сів верхи на стілець. Харрісон, поволі пихкаючи, розкурив люльку
— Отже, — почав Серсі, — уряд скинув усе це на нас. Мусимо вбити посла — це очевидно. Мене призначили відповідальним.
Серсі невесело всміхнувся:
— Напевно, там, нагорі, не хочуть брати на себе відповідальність у разі провалу. Я обрав вас трьох собі в команду. Можемо просити чого завгодно, будь-якої допомоги чи поради. Хто має ідеї?
— Як щодо плану номер три? — запитав Харрісон.
— Застосуємо і його, — запевнив Серсі, — але якось не віриться, що він спрацює.
— Мені теж, — кивнув Дарріґ. — Ми навіть не знаємо природи його захисту.
— Оце насамперед і треба з'ясувати. Меллі, візьміть усі отримані нами дані та доручіть комусь завести їх в Аналізатор Деріхмана. Ви ж розумієте, що нам потрібне. Які властивості має X, якщо X може вчинити так чи інак?
— Цілком згоден, — сказав Меллі та вийшов, бурмочучи собі під ніс про переваги точних наук.
— Харрісоне, план номер три підготований? — запитав Серсі.
— Звичайно.
— Спробуйте його задіяти.
Поки Харрісон робив останні приготування, Серсі спостерігав за Дарріґом. Малий на зріст, кругленький фізик замислено втупився просто перед собою та й далі щось бурмотів. Серсі сподівався на винахідливість Дарріґа й чекав, що той скаже.