Він знав, як важко працювати з чисельною командою, тож старанно дібрав собі людей — робив ставку на якість.
З огляду на це в першу чергу зупинив свій вибір на Харрісоні. Кремезний, похмурий інженер славився здатністю будь-що змайструвати лише після приблизних пояснень.
Серсі обрав Меллі, психіатра, бо не мав упевненості щодо суто фізичного боку проблеми знищення посла.
Дарріґ був фахівцем з математичної фізики, але завдяки неспокійній допитливості свого розуму вигадав кілька цікавих теорій і в інших галузях. Його єдиного з-поміж чотирьох посол цікавив як інтелектуальна проблема.
— Він схожий на Залізного Діда, — нарешті озвався Дарріґ.
— А це що за один?
— Хіба ви не чули легенди про Залізного Діда? То чудовисько в чорних металевих обладунках. З ним
зустрівся Переможець чудовиськ, герой епосу апачів, і після численних спроб нарешті таки вбив.
— І як йому це вдалося?
— Він поцілив стрілою йому під пахву, не закриту бронею.
— Чудово, — Серсі усміхнувся, — попросіть нашого посла підняти руку.
— Готово! — відгукнувся Харрісон.
— Гаразд. Починайте.
Невидиме джерело смертельних гамма-променів безгучно бомбардувало кімнату посла.
Але його самого там уже не було.
— Достатньо, — сказав Серсі аз деякий час, — це може вбити й стадо слонів.
Посла не було видно ще годин із п'ять, аж поки рівень радіоактивності не знизився. Потому він знову з'явився.
— І досі чекаю на друкарську машинку, — нагадав посол.
— Ось дані Аналізатора, — Меллі вручив Серсі стос паперів, — а це остаточний висновок, до якого все зводиться.
Серсі зачитав уголос:
— Найпростіший захист від будь-якої зброї — це самому стати цією конкретною зброєю.
— Вражає, — гмикнув Харрісон, — але що ж воно значить?
— Це означає, — пояснив Дарріґ, — що коли ми насилаємо на посла вогонь, він перетворюється на вогонь. Стріляємо у нього — він перетворюється на кулю, аж поки не мине небезпека, а тоді знову стає самим собою.
Він узяв папірці з рук Серсі й почав їх переглядати.
— Так, цікаво, чи є тут якась історична паралель? Навряд. — Він відірвався від паперів. — Хоча висновок не остаточний, він здається доволі переконливим. Будь-який інший захист вимагав би насамперед розпізнавання зброї, потім її оцінювання й лише насамкінець застосування захисту, відповідного можливостям зброї. Захист посла діє миттєво й гарантовано. Йому не доводиться розпізнавати зброю. Гадаю, його тіло просто певним чином ототожнює себе з небезпекою, яка загрожує йому на даний момент.
— Аналізатор не визначив жодного способу порушити цей захист? — поцікавився Серсі.
— Аналізатор вказує, що такого способу не існує, якщо викладена гіпотеза є істинною, — сумно промовив Меллі.
— Ми не можемо цілком довіряти такому висновку, — заявив Дарріґ — Машина має певні обмеження.
— Але нам досі не вдалося його зупинити, — наголосив Меллі, — й він досі транслює свій сигнал.
Серсі на мить замислився.
— Зателефонуйте до всіх експертів, яких тільки зможете знайти. Ми повинні застосувати проти посла всі можливі засоби. Я все розумію, — він помітив скептичний вираз на обличчі Дарріґа, — але маємо спробувати.
Упродовж кількох наступних днів усі можливі комбінації засобів знищення випробували проти посла. Застосовували всіляку зброю — від сокир кам'яної доби аж до сучасних потужних гвинтівок, закидали його гранатами, заливали кислотою, труїли газами.
Він з філософським виразом знизував плечима, й далі працюючи з отриманою новою друкарською машинкою.
Застосовували бактерії, спочатку збудників відомих хвороб, потім мутантні види.
Дипломат навіть не чхнув.
Його намагалися вразити електрикою, радіацією, дерев'яною, залізною, мідною, бронзовою, урановою зброєю — не оминули жодної можливості.
На послові не лишилося й подряпини, зате кімната мала такий вигляд, ніби там п'ятдесят років регулярно вчинялися бійки пияків.
Меллі й Дарріґ розробляли кожен власні ідеї. Фізик відірвався від роботи, щоб нагадати Серсі міф про Бальдура. Проти Бальдура також застосовували всі види зброї. Він залишився неушкодженим, бо все на світі пообіцяло любити його. Все, окрім омели. Коли у нього кинули невеличкою гілочкою омели, він помер.
Серсі з досадою відвернувся, але наказав про всяк випадок дістати омелу.
Це вплинуло, принаймні, нітрохи не гірше, ніж вибухівка чи лук зі стрілами. Тобто нічого не дало, крім недоречно святкової обстановки у розтрощеній кімнаті.