— Щось таке, — кивнув Меллі, — а Медуза була однією з трьох сестер з жахливими обличчями.
Ceрcі на якусь мить застиг, втупившись у папірець. Хаос... Медуза... і принцип упорядкованості! Звичайно!
— Я зрозумів... — він розвернувся й вибіг із кімнати. Меллі подивився йому вслід, набрав ліків у шприц і пішов слідом.
У кімнаті, з якої стежили за послом, Серсі розштовхував сонного Харрісона.
— Слухайте ж бо, — гарячкував він, — я хочу, щоб ви дещо змайстрували, і то швидко. Ви чуєте?
— Та чую вже, — Харрісон кліпнув і сів, — що за поспіх?
— Я знаю, що саме Дарріґ хотів повідомити нам, — поквапливо заговорив Серсі, — зараз поясню, чого хочу. Меллі, облиште врешті цього шприца. Я не схи-блений. Хочу, щоб ви знайшли мені книгу з грецької міфології. І притьмом!
Розшукати книгу з грецької міфології — непросте завдання як на другу по півночі. За допомогою людей з ФБР Меллі зірвав з ліжка продавця книгарні, отримав потрібну книгу й помчав назад.
Украй збуджений Серсі з червоними очима, Харрі-сон і його помічники поралися біля трьох дивних агрегатів незрозумілого призначення. Серсі вихопив книжку з рук Меллі, щось там розшукав, прочитав і відклав.
— Це грандіозно, — вигукнув він. — Ну, ми це встановили. Харрісоне, все у вас готове?
— Майже, — Харрісон з десятком помічників пригвинчували останні деталі. — То ви поясните мені, що це таке?
— І мені теж, — долучився Меллі.
— Я не збираюся тримати це в секреті, — відмахнувся Серсі, — просто поспішаю. Поясню все в роботі.
Він підвівся.
— Гаразд, розбудімо посла.
На екрані вони бачили, як електричний розряд, що вдарив зі стелі, вразив посла у ліжку. Той миттю зник.
— Тепер він є частиною цього потоку електронів, чи не так? — запитав Серсі.
— Він сам це казав, — підтвердив Меллі.
— Але все-таки він якось зберігає в цьому потоці власну структуру, — вів далі Серсі, — інакше не зміг би відновитися. Тепер ми запустимо перший дезорганізатор.
Харрісон увімкнув машину в мережу й відіслав своїх помічників.
— Ось графік електронного потоку, — показав Серсі, — помічаєте різницю?
На графіку з'явилася нерегулярна серія піків і спадів, яка постійно зміщувалась у довільному порядку.
— Ви пам'ятаєте, як загіпнотизували посла? Він говорив про свого друга, який загинув у космосі.
— Так, — кивнув Меллі, — його друга вбила якась випадковість.
— Він сказав ще дещо, — провадив Серсі. — Він сказав, що основний принцип упорядкованості зазвичай запобігає подібним впливам. Що ви про це думаєте?
— Принцип упорядкованості, — повільно повторив Меллі. — По-моєму, Дарріґ сказав, що це новий закон природи?
— Так і є. Але подумайте, що за цим побачив Дар-ріґ. Якщо принцип упорядкованості виконує певні функції, то має щось і протистояти йому. Що протистоїть упорядкованості…
— Хаос!
— Ось про що здогадався Дарріґ і про що й ми мали здогадатися. Хаос лежить в основі всього, і з нього виник принцип упорядкованості. Цей принцип, якщо я правильно зрозумів, прагне здолати первісний хаос, всьому дати лад.
— Але хаос досі вирує у місцях, на які натрапив Альферн. Можливо, впорядковані структури в космосі слабші. Хоч би там як, ці плями небезпечні, поки принцип упорядкованості не попрацював над ними.
Він повернувся до щитка.
— Гаразд, Харрісоне. Ввімкніть другий дезорганізатор.
Піки та спади змінювалися на графіку. Вони почали створювати на моніторі приладу божевільні, безглузді конфігурації.
— Розглянемо слова Дарріґа в цьому плані. Хаос, як відомо, лежить в основі всього. З нього почалось все. Горгона Медуза — це те, на що не можна дивитися. Вона перетворювала людей на камінь, якщо ви пам'ятаєте, знищувала їх. Отже, Дарріґ знайшов зв'язок між Хаосом і тим, на що не можна дивитися. Все це, звісно, стосується посла.
— Посол не може дивитися на хаос! — вигукнув Меллі.
— Саме так. Посол здатний нескінченно змінюватися й перетворюватись. Але щось основне — матриця — незмінне, бо тоді від нього нічого не лишилося б. Аби знищити щось аж таке абстрактне, як структура, нам потрібен стан, у якому жодна структурованість неможлива. Стан хаосу.
Третій дезорганізатор увімкнули в мережу. Графік нагадував слід гусені напідпитку.
— Ці дезорганізатори — ідея Харрісона, — пояснив Серсі. — Я розказав йому, що хотів би створити електричний струм з абсолютно неузго-дженими показниками. Дезорганізатори створюють перешкоди. Перший змінює характеристики електричного струму. Його призначення — створити стан безсистемності. Другий намагається зруйнувати структурованість, залишену першим, третій налаштований на знищення будь-якої системності, що могла залишитися після роботи перших двох. Тоді вони перезавантажуються знову, й будь-які рештки системи знищуються за кілька циклів… Принаймні, я сподіваюся на це.