Выбрать главу

Фернграум сумно витер піт з чола.

— Чудова місцина, — він вів далі без жодного ентузіазму, — середня температура двадцять градусів. Місцевість гориста, але родюча. Водоспади, веселки, все таке. І взагалі немає фауни.

— Ну, це ж здорово, — закивав Грегор. — А мікроорганізми?

— Нічого небезпечного.

— Тоді що не так?

Фернграум помітно збентежився.

— Можливо, ви вже чували про цю планету. Номер в урядовому каталозі — RJC-5. Але зазвичай її називають Привид V.

Грегор підняв брови. Привид — чудернацька назва для планети, але йому й не таке доводилося чути. Зрештою, якось же потрібно називати всі ці планети. Існують тисячі зірок з планетами в межах досяжності космічних кораблів, на багатьох з них є життя або вони потенційно придатні для життя. З іншого боку, безліч людей із цивілізованих світів хотіли б колонізувати ці планети. Релігійні секти, політичні угруповання, філософські спільноти, або врешті просто піонери, яким кортить почати нове життя.

— Якось не пригадую, — похитав головою Грегор.

Фернграум ніяково завовтузився у кріслі.

— Я мав би послухатися своєї дружини. Але ж ні — закортіло бути крутим бізнесменом. Заплатив за цей Привид V удесятеро більше, ніж плачу зазвичай, і тепер застряг із ним.

— То у чому ж там справа? — поцікавився Грегор.

— Здається, там щось водиться, — у голосі Ферн-граума почувся відчай.

Він розповів, що перевірив планету радаром, по тому здав її в оренду фермерській спілці з Діжона VI. Авангард із восьми осіб висадився на планету, й того ж дня звідти почали надходити заплутані повідомлення про демонів, упирів, відьмаків, динозаврів та інших агресивних істот.

Коли по відряджених на планету прийшов рейсовий корабель, всі виявилися мертвими. У звіті про розтин було сказано, що глибоких ран могли їм завдати будь-які істоти включно з демонами, упирями, відьмаками чи динозаврами, якби такі справді існували.

Фернграума оштрафували за недбале очищення планети. Фермери розірвали договір оренди. Але йому вдалося здати планету секті сонцепоклонників з Опала II. Шанувальники сонця виявилися обережними. Вони відрядили на планету насамперед своє майно. Супроводжували його лише троє чоловіків, які мали розвідати, чи все там безпечно. Чоловіки об-лаштували табір, розпакувалися й оголосили планету раєм. За якийсь час вони вийшли на радіозв'язок і попросили негайно їх звідти забрати, потім почувся жахливий крик і розмова урвалася.

Патрульний корабель прибув на планету, за п'ять хвилин забрав на борт три понівечені тіла й поквапився вшитися звідти.

— І ось тепер, — закінчив свою розповідь Фернгра-ум, — ніхто не наважується мати бодай якісь справи на цій планеті. Космічні екіпажі відмовляються туди летіти. А я так і не знаю достеменно, що ж там коїться.

Він глибоко зітхнув і підняв погляд на Грегора.

— Ну, це ж нібито ваша парафія… Може, візьметеся?

Грегор і Арнольд вибачилися та вийшли до передпокою.

Арнольд відразу вигукнув:

— У нас є робота!

— Так-то воно так, — пробурмотів Грегор. — Але ж яка!

— Ми ж хотіли чогось крутого, — зауважив Арнольд. — Якщо впораємося, гарно себе зарекомендуємо, не кажучи вже про відсотки від прибутку.

— Ти забуваєш, — заперечив Грегор, — що саме я — той, кому доведеться сісти на планеті. Ти тільки й того, що сидітимеш тут і трактуватимеш мої дані.

— То ми ж так і домовлялися, — нагадав йому Арнольд. — Я виконую дослідницькі роботи, а ти вирішуєш проблеми. Пам'ятаєш?

Ще б пак! Як Грегор міг не пам'ятати? Змалечку підставляв свою голову, втрапляючи у всілякі халепи, тимчасом як Арнольд відсиджувався у безпеці та під'юджував Грегора, щоби той наражався на ризик.

— Чомусь я не в захваті, — пробурчав він знову.

— Ти що, віриш у привиди?

— Звичайно, ні.

— Ну, а з усім іншим ми зможемо впоратися. Виграють найвідважніші.

Грегор знизав плечима. Вони повернулися до Фернграума.

За півгодини узгодили умови своєї роботи — значний відсоток майбутніх доходів від розвитку планети в разі їхнього успіху та компенсація їхніх витрат у гіршому випадку.

Грегор провів Фернграума до дверей.

— До речі, сер, — запитав він наостанок, — чому ви звернулися саме до нас?

— Окрім вас, ніхто за це не брався, — пояснив цілком задоволений Фернграум. — Бажаю удачі.

Три дні потому Грегор на борту старого вантажного космічного корабля прямував до Привида V. Дорогою ознайомився із звітами про дві спроби колонізації планети й переглянув різноманітні повідомлення про надприродні явища.