Корабель досяг сонячної системи, автоматично вийшов на орбіту навколо місяця.
Грегор обережно визирнув, готовий, у разі чого, знову сховатися. Не було чутно жодного підозрілого руху, ніхто не стогнав і не охкав, лиховісний туман не просотувався попід двері або крізь стіни.
— Усе гаразд, — гукнув він до Арнольда, — Буркотун зник.
Приятелі, які врятувалися найнадійнішим засобом проти нічних жахів — загорнувшись у ковдри з головою, повилазили зі своїх ліжок.
— Я ж казав, що водяний пістолет не допоможе, — заявив Грегор.
Арнольд ледь всміхнувся у відповідь і заховав пістолет до кишені.
— Я таки залишу його собі. Якщо коли-небудь одружуся й матиму малюка, це буде моїм найпершим подарунком йому.
— Ну, таке не для моїх дітей, — сказав Грегор.
Він ніжно поплескав рукою по ліжку.
— Ніщо тебе не дістане, якщо загорнешся з головою у ковдру.