По задуму Геніального Штабу взводні — це підготовлені, коварні, тактичні, вумні, відчайдушні, грамотні і абсолютно беспринципні кровожадні надлюдські істоти.
І ото саме той випадок, коли це все — правда.
Ротний
Ротний — то багатоцільова зброя, я вам доповідаю.
Бо в глазах Геніального Штабу молодий ротний — то підготовлений командир, що може організувати взводний опорний пункт за десять хвилин, очолити атаку на Донецьк, та щє героічніше — знає порядок переводу техніки на літній період.
У глазах особового складу молодий ротний — це людина, основною задачею которого являєца підписування рапортів на відпустку та списування бєнза на путьовку «шешаріка», шоб у гєніку всєгда було пальне.
Щоб стати ротним, треба закінчити учіліщє чи інститут, потом дождаться пріказа, уєхать в войска, покомандувать взводом і вже потом прийнять роту. І постоянно отвєчать на вопроси тіпа друзєй: «Ти чо в армію пашол, тєбє шо, на гражданкє сложна заработать?»
Нєсложно. Но нецікаво. І вообщє — ідітє в жопу.
Основна задача лейтенанта — не потірять особовий склад, зброю, техніку та майно, і ще — регулярно вигрібать звіздюлєй:
— от НШ за отсутствіє паспорта ВОПа;
— от сєкрєтчіка — за потєряну пєчать;
— от зампотила — за потєрянийй командирський ящік;
— от зампотєха — за долг по тосолу, полтонни;
— от замкомбата — за забіваніє на учбові стрільби.
І тільки комбат любить ротного. Бо без ротного, с отємі охєрєннимі начальниками армія может тока жить.
А воєвать — нет.
Зампотєх
Коли Бог видумував Збройні Сили України, зампотєхам він удєлив ті полчаса перед сном, коли в людей секс. Тому зампотєх — то сама сексуально-забезпечена людина в армії, я вам доповідаю.
Любов у зампотєха буває по согласію (з тою авто- і бронєтєхнікой, що щє можна починить), потім щє нєєстєствєнна (коли техніка не оживе ніколи) та по прінуждєнію (техніка не оживе, але ти розбийся і зроби).
Сама главна фраза зампотєха: «Я знаю, і шо?»
Ото кричить комбат у окружаючу буденність, і такой: «Зампотєх, що у нас з машинамі у другій роті?», і зампотєх такий «Форми-двєнадцять ніяк не зроблять, недоліки, зато написали, шо комплектність ЗіПа — п‘ятдесят процентов», і комбат такой «Це як? Полтора колєса і полдомкрата? Це ж хєрня!», і тут зампотєх свою коронну двоєчку: «Та я знаю, і шо?»
Шоб стать зампотєхом, тре дуже сильно любить техніку та людей. Бо техніка, люди та любов — це те, на чому стоїть армія. А вже потім — морально-психологічні картки, журнали обліку, строєві смотри та остальна фігня.
Замполіт
Замполіт — то душевна зброя, я вам доповідаю.
Бо замполіт як би єсть фізічєскі, але душа його — в протєрях, як ЗіП з шешаріка. Матеріальна составляюча матьорого замполіта — в основном, робить розслідування, потом робить розслідування, а іногда — робить розслідування. Тому нормальний замполіт нікогда нє улибається, і це нормально, бо фіглі тут сміяться, розслідувань дохєра, а врємєні — ніхєра.
Єслі замполіт улибається — це всьо, це копець. Значить, душа вєрнулась в брєнноє тєло, і зара замполіт поймає бліжайшего військовослужбовця і доверне йому «воспітатєльну роботу з особовим складом». По відчуттям — це як холодним наждаком по яйцях: і тєбє хєрово, та і замполіту якось не так, чуствуєт, шо хєрню творіт. Тому замполіт замолкає і ідьот робить розслєдування, і всєм становиться гораздо легше. Псіхологія, бач, як работає.
Щоб стати замполітом, тре дуже сильно любить людей. Хватає десь на полгода.
Замполіт состоіт із ноутбука, прінтера, тєлєграми з Часіка «довести до особового складу під підпис» та тої роботи, шо ми всє називаєм «бумажная фігня», але шо-то бєз етой фігні ніфіга не взлітає у нашому новому натовському війську.
А щє замполіт обязан вживать. Бо єслі он єщьо і нєпьющій, всьо, це капєц, зара он довєрньот тєбє «воспітатєльну роботу з особовим складом».
Комбат
Комбат — то основна людина в Збройних Силах. Бо от комбата зависить тупо все, але мало хто це розуміє. Люди йдуть служить не просто у підрозділ — люди йдуть служить до комбатів, бо у комбата є дві задачі: «нє мєшать» та «намутить».
Нормальний комбат не мішає своїм людям войну воєвать та старається намутить все, що для цієї війни потрібно. Плохой комбат робить тупо наоборот.
Нормальний комбат опирається на нормальних ротних і взводних, плохой — на вказівки та керівні документи.
Нормальний комбат знає все, плохой — знає, шо «все нормально».
Нормальний комбат говорить «роби, як я», плохой — «роби, як я говорю».
Мені повезло з комбатами — мої були нормальні.
Людина війни 4:
Піхота
Еще дни пехоты
Утро
На четырнадцатый день Бог… не знаю. По моему, в Библии дальше первой семидневки не ушли. Мы же на четырнадцатый день понимаем, что все херово. Херово не потому, что «вот вообще», херово по вполне пристойному поводу — блиндажи.
Мы ни черта не успеваем. Между нарядами, едой, попытками как-то постираться люди берутся за лопаты и копают, копают, копают… мокрая глина липнет на все, иногда кажется — весь мир залеплен этой жирной гадостью. Лопату воткнуть. Вытащить, оторвать от террикона комок, перенести лопату за пределы условно размеченной ямы. Попытаться счистить килограммы грязи ногой, другой лопатой, ножом, криком, матами, деревяшкой и снова ногой. Поднять лопату, снова воткнуть в землю, и — по новой.