Коли Бренда почала уявляти справжню перешкоду, очі в неї широко розплющилися. Обличчя їй розпромінилось. «О! — вигукнула вона. — Я щойно зрозуміла. Я можу подолати лінощі й нехіть до тренування. Треба тільки зрозуміти, що зараз усе не так, як було тоді. Тепер я контролюю свої почуття й знаю сама — тренуватись мені чи ні». Просто Бренда мала усвідомити, що фізичні вправи — це «не щось обов’язкове», а те, що «я сама хочу робити». Відтепер вона могла займатися саме стільки, скільки сама хотіла.
Такі відкриття, поглиблене розуміння й відвертість трапляються в людей під час і після ментального контрастування. Вище у цьому розділі я вже писала, що воно викликає серйозні зміни в людях, впливаючи на сприйняття дійсності й реакцію на відгуки інших. У мозку з’являються нові асоціації: майже миттєві зв’язки між мрією й перешкодою, між перешкодою й засобами її подолання. Раптом, у якийсь невимовний спосіб, перешкода стає більш видимою. Оце і є «магія» ментального контрастування, котра пояснює, яким чином після короткої ментальної вправи, яку може проробити кожен бажаючий, молодий і старий, незалежно від професії, починає діяти ця саморегулівна стратегія здійснення бажань і вирішення будь-яких проблем.
Ми звикли свідомо діяти для досягнення наших цілей, докладати рук, праці. Звичайно, нічого особливого в цьому нема. Але як засвідчать Бренда та інші учасники наших дослідів, ми здатні звершити набагато більше, ліпше використовувати свою енергію, скеровувати зусилля на справді важливі для себе речі, які дійсно досяжні, коли виходимо за межі свідомого й раціонального. Трохи мрій та уявляння перешкоди дозволяють виявити в собі такі нові можливості, які годі було собі уявити. Раніше ви використовували в житті лише частину потенційних можливостей свого розуму. Натомість ментальне контрастування дозволяє вам з усією силою братися до задоволення своїх здійсненних і щирих бажань.
Розділ шостий. Магія БРПП
Восени 2013 року я їхала до Міннесоти допомогти групі шкільних психологів, які співпрацювали з департаментом вищої освіти штату. Член однієї з груп, середнього віку жінка на ім’я Таммі, розповіла мені про проблему в її повсякденному житті. Вона повернулася додому після повного робочого дня, і її приголомшило, скільки навалилося хатньої роботи: приготувати обід, попрати, купити харчі в бакалії, сплатити рахунки. Стільки роботи й не переробиш, про розваги треба забути, і все це позначається на стосунках із дітьми й чоловіком. Вона хотіла б приходити ввечері додому й бавити час із сім’єю, а не гибіти над цією хатньою роботою.
Таммі спробувала вдатися до ментального контрастування і сформулювала своє бажання на найближчу добу. Вона мріяла повернутися додому з роботи й провести вечір, не беручись до хатньої роботи. Найкраще, що Таммі собі нафантазувала, це бажання відчути гармонію та спільність зі своєю сім’єю, яка разом смакуватиме домашні страви. Далі вона уявила, що з’явиться додатковий час бавити спільно час із дітьми й чоловіком. Натомість як перешкоду Таммі бачила порання по дому. Зазирнувши в себе глибше, вона зрозуміла, що насправді перешкода в тому, що вона сама на себе тисне, намагаючись усе переробити. Її план подолання перешкоди був простий: якщо знов відчує стрес від неймовірного обсягу хатньої роботи, то нагадає собі, що найважливіше для неї — побути з сім’єю. Жінка відкладе частину роботи на пізніше, а деякі справи зробить іншим разом.
Наступного дня Таммі переповіла мені, що сталося. Як завжди, вона повернулася додому й побачила, скільки треба зробити. Але далі, завдяки згаданій вправі, вона вчинила по-іншому. Щойно почав даватися взнаки звичний тиск від приходу додому, вона взялася за готування вечері. Хатою поширився запах тушкованої смаженини, і зголоднілі син із чоловіком відразу приблукали до кухні, і ось уже всі троє сидять біля обіднього столу й про щось гомонять, — такого давно не було. Хоча Таммі довелося прибрати в кухні після вечері та допомогти сину з домашнім завданням, прання вона усе-таки відклала на вікенд. За час, що ще лишався, вона спекла печиво з крихтами шоколаду, яке усім сподобалося. Потім вони з чоловіком пішли на годинну прогулянку. Як переповіла мені Таммі, їй тепер вдалося краще розподілити свій час, а не зосереджуватися лише на хатній роботі за рахунок усього іншого. Та й сама хатня робота, як не дивно, виглядала тепер для неї по-іншому. Прибирання в кухні більше не було таким обтяжливим, бо решта вечора стала набагато відраднішою.