Автори іншої праці зосередилися на зміні поведінки у зв’язку зі станом здоров’я; вони пропонують модифікувати, що люди думають про себе у відповідних умовах, або пояснювати їм, як різні цілі конфліктують між собою. Наприклад, вони вважають, що можна лікувати алкозалежність, допомагаючи людям зрозуміти, що дві чарки щодня — це вже понад «норму», як міг би собі визначити пияк, — це набагато вище можливого пересічного споживання. У цій ситуації пияк має збагнути, що перевищує норму, і це спонукає його пити менше[135]. Або адвокат чи терапевт могли б лікувати жінку-п’яницю, допомагаючи зрозуміти, як надмірне пияцтво суперечить її меті бути хорошою матір’ю або визнаним фахівцем[136]. Сильне бажання п’яниці досягти цієї мети може спонукати її менше пити.
Виходячи за межі охорони здоров’я, психологи намагалися змінити поведінку людей, модифікуючи їхні цілі. В освіті, наприклад, Керол С. Двек[137]вважає, якщо дати людям повірити, що вони здатні змінюватися й зростати, вони радше оберуть за мету навчання, а не кінцеві показники. А це допоможе їм протистояти негативним відгукам і не піддаватися. Хто прагне бути гарним студентом (показники як мета) прореагує на невдачу, засумнівавшись у собі; він може відмовитися від пошуку, тому що боїться, що його вже не вважають гарним студентом. За теорією Двека, студент, який обирає навчання як кінцеву ціль, гнучкіше відповість на невдачу: «Як цікаво! Я можу скористатися цим відгуком, аби в майбутньому навчитися більшого».
Промислові й організаційні психологи визначили ще один підхід до зміни поведінки. Вони пропонують, щоб люди, вдаючись до формулювання мети, визначали цілі на засадах СМАРТ (SMART — specific, measurable, attainable, relevant, time-bound), тобто конкретна, вимірювана, досяжна, доречна, визначена в часі ціль. Основна ідея, викладена у відомій праці Едвіна Лока та Ґері Летема[138], полягає в тому, що складні й специфічні цілі збільшують продуктивність при виконанні певної роботи, на відміну від простих і невиразних цілей. Якщо ваша мета — просто «докласти всіх зусиль» якогось дня, ви зробите набагато менше, ніж якщо заплануєте зробити 75 % своєї презентації або обдзвонити двадцятьох клієнтів.
Із приводу всіх цих підходів важливо зазначити, що всі вони зосереджуються лишень на частині свідомої настанови особи або системи постановки цілей. За допомогою нашої методики БРПП ми не намагаємося змінити те, що люди свідомо думають про значення тренування або про вплив пасивного способу життя на інші їхні цілі. Ми також не намагаємося модифікувати віру людей у свої можливості вчитися й зростати, як також не скеровуємо до досягнення якихось цілей, пов’язаних із навчанням, або до специфічно сформульованих цілей, що стимулюють. Натомість ми допомагаємо людям ідентифікувати свої бажання й ментально їх пережити за допомогою специфічного уявляння, щоб задіяти несвідоме, яке стимулює мотивацію. БРПП — це не стільки альтернатива існуючим підходам до проблеми здорової поведінки, скільки доповнення до них. БРПП спирається на свідому віру людей у те, що вони можуть резонно сподіватися на задоволення своїх бажань. Автоматизуючи пізнання, емоцію й поведінку, БРПП допомагає людям повніше використовувати позитивне ставлення та сильні очікування успіху, як-от пов’язані з бажаннями стосовно здоровішого харчування й кращого тренування.
На відміну від традиційних підходів БРПП також допомагає людям покинути непрактичні бажання, щоб скерувати свої зусилля на досягнення розумніших і реалістичних цілей. Використовуючи нашу методику, людина з надмірною вагою може відмовитися від бажання взяти участь у марафоні пізніше цього року, але після цього вона може зосередитися на прагненні схуднути за півроку на 9 кілограмів. Коли це станеться, в людини буде більше шансів успішно здійснити інше реальне бажання.
Досі я зосереджувалася на тому, як БРПП може допомогти людям запобігати хронічним хворобам, худнути, краще харчуватися. Але ми також продемонстрували як іще БРПП може допомогти і здоровим, і хворим людям ставати ще здоровішими. Якщо у вас хронічний біль, БРПП може допомогти швидше його позбутися, схиляючи вас до більшої фізичної активності та вживання інших заходів, які сприяють одужанню. Ми зі співробітниками запропонували шістдесятьом пацієнтам реабілітаційної клініки, які лікувалися від хронічного болю в спині, взяти участь у тестуванні за методикою БРПП[139]. Згідно з їхнім офіційним діагнозом, усі пацієнти протягом півроку страждали від болю, і їхні лікарі не могли асоціювати його з жодною специфічною недугою, як-от рак або травма. Стандартне лікування протягом трьох тижнів складалося з фізіотерапії, загального інформування про біль і навчання методикам релаксації.