Военный совет 6-й армии вместо того, чтобы поручить органам военной прокуратуры расследовать все факты контрреволюционной деятельности захваченных лиц и предать их в установленном порядке суду Военного трибунала, вынес общее постановление о расстреле главарей банды без поимённого постановления подлежащих расстрелу. Подобные решения Военного совета 6-й армии могли быть поняты подчинёнными как сигнал к упрощённой форме борьбы с бандитами.
В частях 2-го конного корпуса, входящего в состав 6-й армии, зарегистрировано, например, до 10 случаев самочинных действий начсостава разных степеней в отношении задержанных польских бандитов.
Учитывая, что в поступках виновных в незаконных действиях не было преднамеренной злой воли, что все это происходило в обстановке боевых действий и острой классовой и национальной борьбы местного украинского и еврейского населения с бывшими польскими жандармами и офицерами и что отданное распоряжение явилось результатом ошибки и недопонимания, приказываю:
— Обратить внимание всего начсостава на недопустимость повторения в будущем всяких самочинных действий, противоречащих духу и уставам Красной Армии.
— За вынесение поспешных, необдуманных постановлений, противоречащих установленным порядкам в Красной Армии, Военному совету 6-й армии комкору т. Голикову и бригадному комиссару т. Захаричеву объявляю выговор.
— Непосредственно виновным в незаконных действиях командиру 131-го кавполка майору т. Деде-оглы, младшему политруку 131 кавполка т. Черкасову, лейтенанту того же полка т. Кольцову, комиссару отдельного дивизиона связи 2-го конного корпуса старшему политруку Безносенко объявляю выговор.
— Военному совету Украинского фронта установить остальных лиц, непосредственно виновных в самочинных действиях в 6-й армии, и наложить на них дисциплинарные взыскания своей властью, донеся мне об исполнении.
Народный комиссар обороны СССР
Маршал Советского Союза
К. Ворошилов[8]»
— Тьфу ты!.. — спересердя вилаявся Голиков, — Нечипоренко ещё этот… Засранец!..
РОЗДІЛ 4
ТЕРНОПІЛЬ. ГРУДЕНЬ 1939 РОКУ
У заступника голови Тернопільського облвиконкому товариша Михайла Юрійовича Репніка голова йшла обертом від купи справ, яка обвалилася на нього одразу, як він приїхав на нове місце роботи. З чого починати? Це з першого погляду здається: а що тут складного? У тебе є майже необмежена влада! Що накажеш, те і зроблять! Сиди собі у кабінеті та керуй, але це лише на перший погляд.
По-перше, влада таки обмежена. Товаришу Сталіну дуже не подобається, коли його вказівками, які спрямовують дії цієї влади в потрібне русло, нехтують. Так не подобається, що можна в один момент загриміти до розстрільного підвалу. І кожний, кого товариш Сталін піднімав на вершини цієї самої влади, це дуже добре знав, а багато хто й відчув на власній потилиці. Усі також знали, що товариш Сталін мав незліченну кількість очей, які спостерігали за усім, що робиться в його неосяжній країні, і вух, які також використовувалися за призначенням, тобто слухали все, що потрібно було слухати, а надто те, що хтось мав бажання приховати.
По-друге, товариш Сталін був абсолютно правий, коли свою політику сконцентрував у трьох словах: кадри вирішують усе. А саме кадрів товариш Репнік іще не мав. Не мав навіть начальника — голови облвиконкому. Він добре пам’ятав слова першого секретаря ЦК КП(б) України товариша Хрущова:
— Ищите кадры на месте, но очень осторожно. Мы в этом вам поможем и кое-кого пришлём но, понятно, мы не сможем обеспечить кадрами на все должности, да это будет и политически неправильным. Опирайтесь на местных активистов. На Тернопольщине сильны националистические настроения, и организация буржуазных националистов очень мощная. Не сомневаюсь, что они будут делать попытки внедрить своих агентов в советский и партийный аппараты. Следите за этим. А про местных коммунистов,
наверное, сами знаете! Тут вам помогут органы НКВД, но вы об этом не забывайте ни на минуту. Председателя облисполкома мы вам со временем подыщем, но до этого вы отвечаете за всё.
Хрущов відірвав погляд від паперів на столі, підвів велику лисувату голову й з погрозою глянув на Репніка:
— Головой отвечаете!
Ось зараз Репнік і сушив ту саму голову: які питання винести на перше засідання Президії облвиконкому? Відтягувати це засідання, чекаючи на призначення голови, було вже неможливо. Треба було щось робити з бюджетом на 1940 рік, призначати начальників відділів, виділяти кошти, починати організовувати колгоспи, державну торгівлю, вибудовувати структуру органів влади… Багато, багато чого…
8
Порядок денний першого засідання президії Тернопільського облвиконкому від 20.12.1939 року.