- Повірте, метре, в п'ятнадцять років це дуже важко. Всі діти в усі часи порушували заборони просто тому, що їм хочеться. Хтось курить в затишному куточку, хтось лазить до дівчат у вікно, а хтось пробує чаклувати в міру сил.
- Саме так - в міру! А якщо не в міру? Я безліч разів забороняв йому тягти з інших світів що завгодно, пояснював, що це може бути небезпечно. І ви пояснювали. І Жак пояснював. На конкретних прикладах. І даремно.
Король зітхнув, знову переставив ферзя і повідомив:
- Вам мат, метре Істране.
- Мат так мат, - байдуже погодився маг і став складати фігури в коробку. - Піду я, ваша величносте, подивлюся, що там робить наш принц Мафей. А то щось на душі у мене неспокійно.
***
Вищезгаданий принц Мафей теж, зрозуміло, не спав. Гріх було не скористатися тим, що наставник пішов поспілкуватися з королем, і не пошурувати швиденько в інших світах. Принц не міг зрозуміти, чому всі так прагнуть заборонити цю захоплюючу розвагу? Він був упевнений, що коли-небудь йому попадеться щось настільки незвичайне, що всі відразу зрозуміють, як були не праві. А ще Мафей потай мріяв, що в один прекрасний день врятує від смертельної небезпеки дівчину своєї мрії і вона тут же його полюбить... Правда, він погано уявляв собі цю дівчину, але був упевнений, що впізнає її, коли побачить. Як мінімум, вона повинна була бути прекрасна (а як же інакше!), Не обтяжена забобонами, ніби секс на першому побаченні - свідоцтво аморальної поведінки, і звичайно при спілкуванні з його високістю буде з інтересом підтримувати розмову про магію, а не цікавитися формою вух принца. Нездоровий інтерес інших до його вух просто дратував. Ну, виросли вони довшими, ніж у оточуючих, і загострені кінчики обов'язково стирчать з-під волосся, так що, обов'язково потрібно на них витріщатися? Якщо вже на те пішло, він і не повинен бути схожий на інших людей хоча б тому, що він і не людина зовсім... ну, не зовсім людина, якщо точно.
Юнак сів на підлогу схрестивши ноги, витягнув руки перед собою і зосередився. За правилами слід було чітко уявляти, що саме йому треба, і подумки дотягнутися до потрібного об'єкту, але насправді Мафей ніколи цього не робив. Набагато цікавіше було схопити щось невідоме і потім довго вивчати, намагаючись зрозуміти, що це може бути і для чого знахідку можна використовувати. В цьому і була вся принадність «сліпого полювання», заради цього, власне, і порушувалися суворі заборони наставників.
Принц закрив очі, дозволивши свідомості вільно плавати десь в просторі, ні на чому безумовно не фіксуючись, і став чекати радісного моменту, коли в руки потрапить невідоме «що-небудь»...
***
І ще де-хто не спав тієї ночі, хоча не мав ніякого відношення до королівства Ортан і знаходився від нього дуже і дуже далеко, в Зелених горах, на півночі суміжної Містралії. Він уважно читав наспіх зшитий тонкий зошит і невдоволено бурчав собі під ніс хитромудрі лайки. Трохи віддалік від нього сиділа дівчина в чоловічому одязі і похмуро грала тонким кинджалом.
Буває ще... Втім, ні бурхлива біографія, ні службові таємниці професійного вбивці не годяться для публічного обговорення, отже не варто на них детально зупинятися. Як буває, так і буває. Не наша це справа, і чіпати її собі дорожче вийде.
- Закінчуй матюкатися, - сказала нарешті дівчина. - Набридло.
- Ти це читала? - запитав чоловік, киваючи на рукопис.
- Читала. Лайно. Цікаво, хто цю легенду склав?
- Вважаю, особисто полковник Сур. Краще б фахівцям доручив. Та й підібрали нашу команду, повинен сказати, невдало. Знайшли таке собі любляче подружжя...
- Думаєш, мені це приємніше, ніж тобі?
- Не приємніше, а простіше, - закрив зошит чоловік.
- Чим же це? - насупилася дівчина.
- Тим, що «дружині» не обов'язково зображати пристрасну любов, тим більше що ти цього не вмієш і не зможеш. Люди просто подумають, що тебе проти твоєї волі видали заміж, тільки і всього. Це часто-густо трапляється. А ось мені доведеться працювати по повній програмі. По-перше, - він почав загинати пальці, - я повинен бути в тебе закоханий, раз я тебе домігся навіть проти твого бажання. По-друге, я повинен бути досить аморальним, раз примусив дівчину до шлюбу. По-третє, я або повний придурок, раз не бачу, як ти до мене ставишся, або повний засранець, якщо бачу, але вважаю це не трагедією, а просто приводом показати, як я вмію приборкувати непокірних дівчат.
- Ну ось і залишайся повним засранцем. Тобі це буде не так уже й важко зобразити. Тільки май на увазі, якщо ти почнеш мене приборкувати насправді...
- Не будь дурепою. Не насправді, а якби-то. І якщо нам знадобиться запевнити оточуючих, що я тебе б'ю, будеш, якщо треба, кричати, плакати і просити пощади, а на наступний день всім скаржитися. Про те, що ти можеш дати мені здачі, на час операції забудь. Ти не вбивця Саета, а донья Маргарита, вихована дівчина з хорошої сім'ї. Бідної, але чесної.