— Тут нема над чим думати, dolly! Усе ясно й так! Це місто гине. На верхніх поверхах палаців усі віконниці вже позабивано. Навіки! Туди вже ніхто не прийде!
— Як мені відомо, ця проблема і визначає сенс нинішнього семінару. Невдовзі, за якусь годину-другу, тут пролунає твій виступ. Про що ти будеш казати?
— О, його запам’ятають! Це буде про кінець. Про кінець фалоцентризму, моя pussy. Нам пощастило жити на унікальному зламі епох. Жінка робиться самодостатньою. Фалос перестає владарювати світом.
— Чи означає цей кінець якийсь початок? Початок ваґіноцентризму, наприклад?
— Це означає що dick присоромлено падає і відходить на десяті місця. Зрештою, час від часу ми можемо просто купувати або винаймати його — не більше. Ми вийшли з-під його залежності!.. У нас аж тепер з’являється справжня можливість вибору. Ми просто йдемо до секс-шопу і приносимо собі цю штуку, гарно запаковану і, до речі, куди справнішу від нікчемного живого cock!.. Я вітаю тебе з цим, як вільна жінка вільну жінку. Я вітаю всіх наших слухачок…
— Дякую, Лайзо. Не думаю, що багатьом з нас ти повідомляєш дуже втішну новину…
— Будь певна цього! Невже вам тут не настогидло бути вічно ґвалтованими? І ким? Цими животатими mumbles, яким насправді потрібне навіть не сім’явиверження, а добра порція макаронів з пивом!.. [Сатиричний сміх].
— Однак, Шейло, про тебе поширюють чутки, ніби й ти все ще перебуваєш у деякій, як ти кажеш, залежності. Скажімо, певний ілюстрований тижневик помістив досить відвертий репортаж про внутрішній розпорядок одного з твоїх особняків у Сан Феліпе, Каліфорнія. Там описано несамовиті wild partys, які ти маєш звичку влаштовувати у товаристві своїх водіїв, конюхів, поетів, масажистів, охоронців і косарів галявин…
— Це неправда! Це bullshit. Я вільна. Я вільна користуватися ними, як захочу. Мене цікавить лише, наскільки в них великі foreskins. Щохвилини я можу прогнати, розрахувати, обміняти кожного з них. Навіть на робота. Або на носорога! [Сардонічний сміх].
— Чи можна у зв’язку з цим казати, що ти ненавидиш чоловіків?
— Ненавиджу? Я маю серед них найкращих друзів! Серед них є одиниці, гідні пошанування. Дехто навіть присутній тут, на цьому fucking семінарі. Наприклад, той фантастичний циган Мавропуле. Шкода, що він дотепер не з’явився. О, це феноменальний cuntchaster! Або мій кольоровий брат і приятель Джон Пол. Він сьогодні теж поведе мову про звільнення. Воля і рівність — це дві штуки, на яких ми звихнуті і заради яких терпимо це slimy місто.
— Але знову ж таки подейкують, ніби Джон Пол — це для тебе щось більше, ніж брат і приятель…
— Знаю, знаю, catty! Знаю, звідки тут ростуть ноги! Це тому, що у вас прийнято думати, ніби всі без винятку чорні хлопці мають апарат по коліна! Мушу визнати, ви в цьому близькі до істини!.. [Німфічний радісний сміх].
— Якщо вже ми заговорили про речі інтимніші, то висловися, будь ласка, з приводу ще однієї категорії чуток, які тут від нинішнього ранку циркулюють у навколосемінарських сферах. Ідеться про твої заплутані стосунки з цим молодим росіянином, Перфецьким.
— Мені подобається в ньому нахил його великої голови. Ліва брова. Вона трохи піднята над оком і розкошлана. Він досить пластичний, тобто незле володіє своїм тілом. Зверни увагу: ось він застиг, ніби filmstar, під протилежною стіною. Ця постава цілком варта уваги. Він схожий на архангела! Він тримає келих із якимось crap своїми тонкими й чутливими пальцями. За пальці його можна любити найбільше. Він дуже багато вміє цими пальцями! Крім того, мене цікавить його країна. Це країна моїх батьків. Вони утекли з неї колись дуже давно. їх переслідував тамтешній режим тільки за те, що вони мали прізвище Цукеркандель…
— Це жахливо! Всі ці режими!.. Але повернімося до Перфецького. Сьогодні зранку тут багато мусується про те, що минулої ночі його бачено у твоєму готелі…
— Неправда! Минулої ночі він був у дим п’яний! Більше я не хотіла б розбалакувати на цю тему. До того ж нині, як бачу, його знову супроводжує ця мавпа, дочка циркового шахрая. Зверни увагу, як липне вона до його плеча, ця медуза…
— Наскільки я розумію — кажу це для наших слухачів, — мова про координаторку семінару пані Аду Цитрину…
— Так, про цю whore… Він постійно жвиндить про неї. Він думає тільки про неї.
— Можливо, це пов’язане з якимись загадковими обставинами?
— Нічого загадкового! Це пов’язане тільки з її cunt. Так само, як і з її ass. Він цілком утратив голову, цей кретин.
— Нашим слухачам було б дуже цікаво дізнатися також про…
— Він сидів у кріслі, він три години сидів у кріслі, а голова постійно хилилася донизу. Я замовила для нього дуже міцну каву, але він лише розхляпав її. Здається, він навіть не бачив мене. Що я сиділа перед ним. Що він до мене прийшов. Туди, де я живу…