Паралельно в найдавніших культурах розвиваються процеси, що відбивають неоднозначність карколомного злету нашого нахабного героя. Деякі народи вже з перших своїх часів намагаються присоромити задаваку і вказати йому на його місце. Семіти здійснили рішучий крок у бік здорового глузду, коли вирішили його обрізати. Ще інші раси пішли далі — від обрізання до відрізання, наприклад, акефали, в яких згадане відрізання служило необхідною передумовою шлюбної ініціяції. Тільки назовсім позбавлений статевого члена, юнак-акефал міг починати подружнє життя. Проблеми ж відтворення роду брали на себе виключно члени ради старійшин, які в силу свого поважного сану змушені були зберігати безшлюбність. Вони й були справжніми батьками народу. З перґаментів, розшуканих у могильниках давньої Соґдіяни, довідуємося про інший, не менш вражаючий, шлюбний звичай. Першу ніч молода пара проводила разом із бісексуальним жерцем, рогатим Биком-Коровою, який з одного боку дефлорував молоду, а з іншого приймав у себе молодого. [Голос із публіки: «Неправда!»].
Як бачимо, вже в давнину люди, особливо ж приналежні до розвинутих на той час культур, чудово розуміли, що секс може відбуватися і без владарювання похітливого пана Рh, що секс аж ніяк не є справою тільки двох суб’єкт-об’єктів, а щонайменше — справою всього суспільства. Контроль жерців над процесами зачаття, характерний для всієї праісторії людства, нею, на щастя, не вичерпується.
Однак Адині очі недаремно вкривалися хмільністю. Вона знала, що робити, вона зважилася. І, вичекавши слушну нагоду, вона плавно й нечутно ковзнула під стіл — так плавно і так нечутно, як ковзнула би, наприклад, її хустина з легкого газу. Так по-тваринному зґрабно і гнучко, так непомітно і самовіддано, ніби ще раз переконуючи Стаха (в якого спинилося серце) у своїй досконалості. І там, у цій темниці, в тісноті інших ніг — тупітливих, джинсових, шкарпеткових, ніг, які пітніли, протестували й обурювались, — вона вмить віднайшла його, Перфецького, безконечні ноги, подані їй назустріч, і вона обвила їх собою, ніби цупкими ліанами, а тоді знайшла там, удалині, це живе і сильне створіння, цю дочасну зброю, молодого князя, гордого воїна, самолюбного задаваку, стрімкого вершника, твердого стоїка, ніжного ґвалтівника, солодкого вбивцю, вільного козака, доброго велетня. І так, пробираючись ненастанно на його вершину, пам’ятала: це — найбільше, що вона може зробити для нього, і найменше, що може зробити для себе, але в цій норі, в цій темряві іншого не дано — тільки любов як злочин і злочин як любов і пекло як рай і рай як пекло і тупіт ніг і помах крил і злет і злет і злет…
— Чи візьмемо інший бік явища — мистецький, і згадаємо тут хоч би й кастрування молодих рабів у Греції, завдяки чому вони могли виконувати жіночі партії у театральних виставах. Це була блискуча ідея! За допомогою незначного хірургічного втручання довести, що чоловіки нічим не вищі від жінок, що вони менш досконалі від них, що біологічна різниця між чоловіком і жінкою глибоко надумана і дуже несуттєва. Якщо й можна вести мову про якусь різницю, то тільки в єдиному сенсі — будь-який чоловік це тільки далека від досконалості жінка, вся ілюзорна своєрідність якої полягає лише в наявності у неї такої собі абсолютно не необхідної (ніби сліпа кишка) штуки. [Свист, нетерпіння авдиторії, дехто аплодує стоячи]. Я повторюю: далека від досконалості жінка!..
Саме звідси — з відчуття власної недосконалості, примітивної фізіологічної зверхності — походить чоловіче прагнення панувати над жінкою. Перебуваючи згори під час статевого акту, чоловік ніби вкотре доводить жінці свою кращість і відверто пригноблює її. Здогадуючись, що при рівності стосунків і становищ їм доведеться визнати свою неповноту й уломність, чоловіки пішли на радикальний історичний заколот, поваливши майже скрізь природні матріярхальні уклади і з допомогою своєї дочасної зброї насадивши аномалію патріярхатів. Вони обмежили жінок у всьому, але найголовніше — у можливостях вибору та свободи пересування. Вони запакували їх у темницю домашнього животіння, обравши для себе як альтернативу забави, алкоголь і морські подорожі… [Вигук з авдиторії: «Та вона відьма!»].