Нарешті ми опинилися посеред великої кімнати, заваленої усіляким мотлохом, на численних полицях громадилися слоїки з розмаїтою консервацією. Стеля нависала так низько, що Марселеві доводилося пригинати голову. Ми уважно все оглянули, але не помітили нічого незвичайного.
— Тут нічого не знайдемо, — прошепотіла я.
Марсель показав рукою на маленькі дверцята у стіні за полицями. Я була вражена, сама зроду би не помітила тих дверцят. Ми обережно відсунули стелаж з полицями, щоб, бува, не скинути на підлогу якогось слоїка; потім спробували відчинити двері, однак вони були замкнені намертво.
— Нічого не вдієш, — розчаровано мовив Марсель. — Шкода, а так кортіло довідатись, які таємниці криються за ними.
— Може, там ховають скарб, — подражнила я братика.
— Без жодного сумніву, грошей там, як у Форті Кнокс, — захихотів Марсель.
Тієї миті Біанка штовхнула мене носом, у зубах вона тримала щось темне. Я придивилася — то був ключ! Вівчарка заметляла хвостом і випустила ключа з пащі.
— Розумна собака! — похвалила я. — Мабуть, не раз носила ключа за господинею.
Де його ховали, ми навіть не здогадувалися.
Марсель підняв ключа й повільно відчинив дверцята. Ми посвітили з порога свічками. Кімнатка виявилася меншою за першу; окрім старої скрині, там нічого більше не було.
Марсель підійшов ближче. Скриня була змайстрована з міцної деревини, оббита залізом, з великим навісним замком. Марсель оглянув замок і засміявся:
— Це я відімкну заввиграшки.
Я не мала певності, чи правильно ми чинимо, зазираючи до чужої скрині, але Марсель уже заходився коло замка. Цікавість взяла гору. Клацнувши, замок відімкнувся.
— Який там булочний сервіс! — захихотіла я. — Та ти ж справжній розбійник!
— У розбої я теж був би професіоналом, — хвалькувато сказав мій братик.
Він підняв покришку скрині, зазирнув досередини і аж присвиснув:
— Овва! Тепер я знаю, за чим полювали грабіжники!
Я теж зазирнула до скрині. Там лежав чималенький стос документів, товста пачка банкнот по 500 Ђ і купа охайно складених золотих злитків. Злитки просто заворожили мене, аж не вірилося, що вони з чистого золота. Мав таки рацію Марсель: саме те, що лежало у скрині, принадило злочинців.
— Що ж нам тепер робити? — стурбовано поцікавилась я. — Не можна усе це залишати без догляду, ану ж грабіжники повернуться.
Марсель на мить замислився.
— Твоя правда, — визнав він. — Треба викликати поліцію! Вони візьмуть скарб на збереження… Та спершу ми ретельно перепишемо усе, що в скрині. Про всяк випадок…
Ми взялися до роботи, все старанно перелічили і занотували, потім гордо переглянули складений список: 50 000 Ђ (сто банкнот по 500 Ђ у пачці), 25 золотих злитків, 78 золотих монет, 163 цінні папери, папка з листами та банківськими звітами, мішечок з 16 коштовними каменями, золотий ланцюжок та 7 золотих сережок. Марсель задоволено запхав список до кишені. Братові кортіло якнайшвидше переписати його для мене. Ми були би цілком щасливими, маючи стільки грошей та коштовностей! Щодо цього наші погляди не розходилися…
— Пані Козир нівроку багата, — захоплено мовила я.
Пані Козир мимохідь згадувала про спадок після чоловіка, але побачити увесь цей достаток власними очима — щось цілком інакше.
— Навіщо вона зберігає таке багатство тут, у льоху? — дивувалася я.
— Усі багатії так роблять, — повчальним тоном сказав Марсель. — Можу закластися, що пані Козир має набагато більше грошей, які вона десь вклала, а це, мабуть, лише запас на чорний день.
— Щось забагато коштовностей, як на чорний день… — засумнівалась я.
— Достатньо, щоб грати на біржі, — наполягав на своєму Марсель. — Згадай знаменитого качура Скруджа МакДака. Його улюбленим заняттям було купатися в грошах…
Відразу на думку прийшли численні прочитані комікси. А ще, як мама наказувала мити руки після того, як я брала гроші до рук.
— Мені здається, що багачі не сприймають гроші як щось брудне, — міркувала я вголос.
Марсель погодився зі мною:
— Я теж гадаю, що пані Козир невимовно пишається собою, заглядаючи час від часу до своєї скрині. Я би неодмінно пишався!
Я захихотіла, уявивши, як стара жінка сходить до льоху, відчиняє скриню і замилувано перебирає руками золоті злитки та гроші.