— Гарний мені невеличкий запас! — засміялась я.
— Усе залежно, скільки в тебе статків, — пояснила пані Козир. — Нерозумно зберігати вдома більше, аніж 5—10 відсотків від загального капіталу.
Я тихенько присвиснула крізь зуби.
Стара жінка багатійка нівроку!
— По-третє, більшу частину грошей я вкладаю в акції, що теж несе в собі певний ризик, тому розумно принаймні якусь частку капіталу мати готівкою. Колись, при нагоді, я тобі детальніше поясню.
Здавалося, пані Козир, анітрохи не квапиться прибирати розгром у будинку — вона залюбки базікала.
— Але ж ваш «невеличкий запас» ледь не вкрали! — нагадала я.
— Було би направду шкода, якби вкрали, бо злодії недовго тішились би грошима, — рішуче мовила пані Козир.
— Чому не тішились би? — аж скрикнула я від здивування. — Там же ціле багатство!
— Пояснити важко, але я спробую. Гроші віддано служать тільки тому, хто до них готовий. Той, хто одержав гроші нечесним шляхом, почуватиметься з ними гірше, аніж без них.
— Не розумію, — розгублено зізналась я. — Навіщо грабіжникам ускладнювати собі життя?
Пані Козир на якусь мить задумалася.
— Вони гадають, що, роздобувши грошей, зуміють змінити свою життєву ситуацію на ліпше. Вважають, ніби гроші приносять щастя.
— Мої батьки теж такої думки, — замислено мовила я. — Вони переконані, що, позбувшись фінансових проблем, заживуть прекрасним життям.
— Що ж, твої батьки припускаються тієї ж помилки, що й більшість людей. Хто хоче жити щасливим, повноцінним життям, повинен змінити насамперед себе. Гроші цього за них не зроблять. Самі по собі вони не роблять людей ні щасливими, ані нещасними. Гроші — нейтральні, ні погані, ні добрі. Лише перебуваючи у чиїйсь власності, вони набувають позитивного або ж негативного значення для власника і служать для досягнення доброї чи не надто доброї мети. Щаслива людина стане іще щасливішою, а негативний тип, який клопочеться тільки добуванням грошей, наживе більше клопотів.
— Моя мама завжди каже, що гроші псують характер, — пожалілась я.
— Гроші допомагають проявити характер, — заперечила пані Козир. — Вони як збільшувальне скло — сприяють глибшому пізнанню власної сутності. Якщо ти людина добра, то гроші допоможуть тобі зробити більше добрих справ, а якщо злочинець — то, скоріш за все, змарнуєш їх собі на шкоду.
Я замислилася над словами старої пані. Мені гроші допомогли. Я зуміла завоювати повагу батьків, свого двоюрідного брата Марселя, працівниці банку пані Гайнен, багатія пана Ґольдштерна та подружжя Ганенкампів. До того ж я пройнялася самоповагою, навчилася спілкуватись з непересічними людьми, задумувалася над серйозними речами, моє життя стало цікавішим. Загалом, я стала щасливішою людиною з високою самооцінкою.
Ніби прочитавши мої думки, пані Козир сказала:
— Гроші можуть стати дуже помічною силою в нашому житті і підняти його на більш високий рівень. Гроші необхідні в усіх сферах, з їхньою допомогою можна легше зреалізувати наші мрії та цілі. Хоча цілі можуть виявитися не лише добрими, але й поганими.
Ага, зробила я висновок, мені тому ведеться так добре, що моя мета позитивна. Тепер я збагнула, чому Мані від самого початку наполягав, аби я визначила свої цілі. А ще я впевнилася, що гроші ніколи не зіпсують мого характеру.
Я вдячно глянула на Мані, який зручно вмостився поспати біля моїх ніг.
Стара пані повернулася до попередньої теми розмови.
— У скрині я тримала тільки частину готівкових коштів, іншу частину зберігаю у банку. Тому злочинцям ніколи не вдасться залишити мене біля розбитого корита…
Раптом пані Козир стрепенулася.
— Я хотіла би вам віддячити, але так, щоб моєї віддяки вистачило на все ваше життя. Пропоную тобі і твоїм друзям заснувати разом зі мною інвестиційний клуб.
— Що заснувати? — не второпала я.
— Ми разом інвестуватимемо. Я поясню: кожен, скажімо, вкладає 25 Ђ на місяць у якусь спільну справу, гроші складатимемо докупи…
Ідея мене захопила.
— То ви покажете нам, як одержувати золоті яйця від наших курочок! — схвильовано вигукнула я.
Тепер уже розгубилася пані Козир. Довелося ще і їй розповісти історію про курку, яка несла золоті яйця. Пані Козир була вражена.
— У твоїй байці мовиться точнісінько про те, чим я займаюся, — зраділа стара пані. — Але пізнавати усі ці процеси мені довелося важкою працею. Ти навіть не уявляєш, як тобі поталанило, що ти навчилася правильного поводження з грішми в такому ранньому віці!
Я неймовірно запишалася від її похвали й щасливо зиркнула на Мані, який легенько метляв хвостом уві сні. Неодмінно запишу ці компліменти завтра вранці до свого журналу. Я дедалі частіше ловила себе на тому, що упродовж дня вишукую факти, які можна було би вважати своїми досягненнями. Якщо раніше першою моєю думкою було: «з цього нічого не вийде», то тепер я концентрувалася виключно на тому, що можу та вмію. Ось і вибирала шляхи досягнення мети, а не шукала відмовок та вибачень.