— Е ні, треба багато чого знати про діяльність фірми, — заперечила я і ще раз пробігла очима три критерії вигідного вкладання грошей. — Після всього, що ви нам тут розповіли, акції не видаються мені ані надто надійними, ані легкими для розуміння, ані доступними. Реально звучить лише другий пункт: висока ймовірність одержання прибутку.
— Лише у тому випадку, коли самостійно хочеш купити акції, — повчала пані Козир, — але ж можна цю справу доручити іншим.
— О, це вже для мене, — підхопила я. — Хто би міг зробити нам таку послугу?
— А це я вам поясню під час наступної зустрічі, — рішуче мовила пані Козир. — Сьогодні ми вже багато чого навчилися і навіть поклали гроші до банку. Наступного разу я розповім, як навіть маленька дитина може отримувати прибутки від акцій, нічого до пуття не знаючи про них.
Марсель не погодився з учителькою:
— Як розумний бізнесмен я не хотів би, щоб мої гроші надаремно лежали у банку. Відсотків не дочекаєшся…
— Це мені подобається! — засміялася стара па‑ні. — Ти й справді концентруєшся на одержанні прибутків. Тому тобі все вдається. Усе, на чому ми зосереджуємо свою увагу в житті, помножується…
— Отож, ми повинні негайно інвестувати наші гроші? — запитав мій братик.
— Ні! — заперечила пані Козир. — Не завжди слід квапитися з вкладанням грошей. Перш ніж інвестувати, вам треба більше довідатися про те, як це робиться. Насамперед я розповім вам про одну геніальну форму вкладення. А ще забезпечу вас відповідними інструкціями й документами. Існує можливість участі у фірмах, які полюбляють діти.
— Я люблю МcDonalds і Coca Cola! — миттю випалила я.
— А я — Tous’R’Us! — підхопила Моніка.
— Я вам покажу, як стати акціонерами ваших улюблених фірм, — загадково пообіцяла пані Козир.
Ми одностайно наполягали на зустрічі вже наступного дня. Однак пані Козир випросила собі кілька днів, щоб роздобути необхідні матеріали. Отож Фінансові Маги постановили зібратися за п’ять днів.
Промова
Одного дня до мене прийшла пані Гайнен. Ми розмовляли про мій виступ перед шкільним зібранням. Я дотримувалася думки, що всю промову, кожне слово, треба записати. Однак пані Гайнен мала більше досвіду і відрадила мене від цього, сказавши, що прочитана промова звучатиме кострубато і неприродно.
Отож ми обрали перший варіант, коли пані Гайнен ставитиме мені запитання, а я відповідатиму. Ми сформулювали запитання, я спробувала дати на кожне відповідь. Ото й усе.
Невблаганно наближалася субота, день шкільних урочистостей. Я щораз більше хвилювалася і навіть потайки бажала собі хвороби або ж відміни свята.
Ось настав ранок суботи. Уночі я майже не спала, до того ж, прокинулася надто рано. Час, здавалося, завмер на місці, я ж поволі впадала у паніку.
У голові не зосталося жодної чіткої думки, за сніданком шматок не ліз до горла.
Те, що мене очікувало, було справжнім божевіллям. Навіщо я дозволила себе вмовити? Певно, на ту мить втратила здоровий глузд! Мені всюди нездужалося, і тут зле, і там недобре — справжня революція в животі! Я перебувала на межі зриву…
Раптом до мене, метляючи хвостом, притулився Мані.
— І ти мені нічим не зарадиш, — зітхнула я. —
Сама ж ту кашу заварила… Я ще ніколи не виголошувала промов, а тепер доведеться виступати перед кількома сотнями людей.
Я несподівано зауважила, що Мані тримає щось у зубах. То був мій журнал досягнень.
— Дуже мило з твого боку, Мані, але не зараз, — сказала я, енергійно стріпнувши головою. — Я ні на чому не можу зосередитись.
Мані не відступав, вимогливо дивився мені у вічі з журналом у пащеці. Роздратована, я відштовхнула його. Мані спритно вивернувся і поклав зшиток мені на коліна. Коли я захотіла відкласти журнал набік, він голосно двічі гавкнув.
Сама того не бажаючи, я засміялася, і мені відразу стало легше на душі. Я розгорнула журнал, мимоволі згадавши, що відбулося під час нашої останньої «розмови». Тоді, погортавши свій журнал, я відважилася виступити перед публікою. Змирившись, я почала вибірково читати свої записи. Чого я вже тільки не досягла! Гроші, які заробила; робота, яку зуміла собі знайти; пригоди у відьомській оселі пані Козир; нові рахунки у банку; те, як я навчилася розпоряджатися грішми; як зуміла допомогти батькам виборсатися зі скрути… Мимоволі я заглибилася в читання й відволіклася від своїх страхів. Судячи з записів, мені вдавалося майже все, за що я бралася.