— Де нам взяти такий список? І звідки нам знати, який із фондів є «великим міжнародним акціонерним фондом»?
— Ми довідаємося про це, — загадково мовила Моніка, — перегорнувши наступну сторінку.
Вона вже встигла забігти наперед.
І справді, пані Козир вклала у наші нотатники такий список. Ми заходилися ретельно його вивчати. Вибрати найкращий фонд виявилося справою дуже легкою — деякі з них мали набагато вищі прибутки, ніж інші.
— Що означає слово «коефіцієнт» в останній графі? — поцікавилася Моніка.
— Це — коливання. Що більше коливається курс, то більшим буде число у цій графі, і тоді вкладник бачить, хвилюватися йому чи не дуже. Що сильніші коливання, то сильніший сплеск емоцій. Курс, який несподівано стрімко зріс, за кілька днів може за певних обставин так само стрімко впасти.
— То можна сказати: що менший коефіцієнт, то менший ризик? — уточнив Марсель.
— Певною мірою, так, — підтвердила пані Козир. — Принаймні низький коефіцієнт додає певності. Прибутки зростають більш рівномірно.
— Чому б це не назвати просто «коливаннями»? Навіщо вигадувати таку складну назву? — пробурчала Моніка.
Ми погодилися з нею.
Пані Козир засміялась.
— Фінансисти — трохи дивні люди. Можливо, вважають, що складна термінологія, якої ніхто, окрім них, не розуміє, додає їм значущості. Шкода лише, що багато людей через це не розуміють, як їм вкладати гроші. Людині ж властиво не довіряти тому, чого вона не розуміє. Хоча усе неймовірно просто!
Отже, ми змогли довідатися, скільки прибутків одержали різні фонди, і прослідкувати, як спокійно й стабільно вони розвивалися упродовж років.
Однак цих знань нам було замало.
— Як дізнатися, які з цих фондів по-справжньому великі і які скуповують акції по всьому світу? Що забезпечує їм високу надійність?
— Зазирнувши на наступну… — почала було Моніка.
— Ото хитра дитина, — урвала я подругу і швиденько перегорнула сторінку.
Пані Козир підготувала нам список двадцяти фондів з описом їхніх активів, прибутків за десять років і за останні три роки. Ще там було зазначено, де фонди купували акції, і назви фірм, акції яких скуповувалися найбільше.
— Хе-хе-хе, — озвався Марсель. — Ось великий фонд, який, згідно з інформацією, зацікавлений в акціях фірм, що працюють здебільшого на дітей: фабрика іграшок, Кока Кола, Дісней, Макдоналдс і таке інше.
— О, який величезний! — радісно вигукнула Моніка.
— Останніми роками він одержував понад 10 % за рік, — додала я.
Ми швидко дійшли до спільної думки, що цей фонд пасує нам якнайліпше.
Пані Козир задоволено усміхнулася.
— Я теж обрала би цей фонд. Добре, що в нас однаковий підхід до справи.
Стара дама уважно обвела нас поглядом.
— Розумієте, що це означає, якщо і в майбутньому фонд одержуватиме 10-відсоткові прибутки?
Ми пересмикнули плечима.
— Це легко вирахувати за дуже простою формулою, тоді не доведеться вишукувати дані за складними таблицями. Йдеться про так звану «Формулу-72», — повідомила пані Козир. — Ділите 72 на річні відсотки. Результат — це число років, за які ваші гроші подвояться.
— Гм… — гмикнула Моніка.
— Скільки буде, якщо 72 поділити на 10? — запитала пані Козир.
— 7,2 — миттю полічив Марсель.
— Правильно! Тобто через 7 років твої гроші подвояться, якщо одержуватимеш щорічно 10 % прибутку.
Марсель замислився.
— Якщо ж ідеться про 15 відсотків… 72 поділити на 15, маємо… 4,8 років.
— Просто кажучи, за п’ять років ваші гроші подвояться при відсотковій ставці 15 %, — підсумувала стара пані. — Якщо 10-відсоткова ставка прибутку залишиться такою і в майбутньому, то за 7 років наші 10 000 Ђ зростуть до 20 000 Ђ. А за 14 років — до 40 000 Ђ. За 21 рік — до 80 000 Ђ, а за 28 — до 160 000 Ђ.
— Це ж набагато більше, ніж те, на що ми розраховували при ставці 8 %, — зраділа я.
— Достатньо внести гроші саме у цей фонд. Геніальна система! — тріумфувала Моніка.
Найтяжче зважитись на якесь рішення, та, коли вже прийняв його, решта видавалось дитячою забавою. Ми заповнили формуляр, поставивши під ним наші чотири підписи, і відіслали за вказаною адресою. За декілька днів із фондового товариства повідомили, що нам відкрили рахунок, і назвали його номер. На цей рахунок ми перерахували наші 10 000 Ђ.
Нам хотілося вкласти у цей самий фонд і наші щомісячні заощадженя — 200 Ђ, однак пані Козир переконала нас задля більшої надійності обрати інший фонд.
Останнім часом я багато чого змогла записати до свого журналу досягнень: промову перед шкільним зібранням і подоланий страх перед публікою; компліменти й похвали; прибутки, які зросли іще більше; мої перші спільні з фінансовими магами інвестиції…